Святий пророк Захарія і свята праведна Єлизавета були батьками святого Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Вони походили з роду Ааронового: святий Захарій, син Варахії, був священиком в Єрусалимському храмі, а свята Єлизавета була сестрою святої Анни, матері Пресвятої Богородиці.

Праведне подружжя, "бездоганно сповняючи заповіді Господні" (Лк. 1, 5 - 25), страждали неплідністю, що вважалося в старозавітні часи великим покаранням Божим.

Одного разу під час служіння в храмі святий Захарія отримав звістку від Ангела, що його стара дружина народить йому сина, який "буде великий перед Господом" (Лк. 1, 15) і "ітиме перед Ним у дусі і силі Іллі" (Лк. 1 , 17). Захарія засумнівався в можливості виконання цього пророцтва і був за маловір'я покараний німотою.

Коли у праведної Єлизавети народився син, вона по навіюванню Святого Духа оголосила, що назве немовля Іваном, хоча раніше в їхньому роду такого імені нікому не давали.

Запитали праведного Захарію, і він також написав на дощечці ім'я Іван. Негайно до нього повернувся дар мови, і він, сповнившись Святого Духа, став пророкувати про свого сина як Предтечу Господа.

Коли нечестивий цар Ірод почув від волхвів про народженого Месію, він вирішив побити у Віфлеємі і його околицях всіх немовлят у віці до 2-х років, сподіваючись, що в їх числі буде і Месія, що народився. Ірод добре знав про незвичайне народження пророка Івана і хотів убити його, побоюючись, що він і є Цар Юдейський.

Але праведна Єлизавета сховалася разом з немовлям у горах. Вбивці всюди шукали Івана. Праведна Єлисавета, побачивши переслідувачів, зі сльозами стала благати Бога про порятунок, і негайно розступилися гора вкрила її разом з немовлям від погоні. У ці тяжкі дні святий Захарія виконував свою череду служіння в Єрусалимському храмі.

Воїни, послані Іродом, марно намагалися дізнатися у нього, де знаходиться його син. Тоді, за велінням Ірода, вони вбили святого пророка, заколовши його між жертовником і вівтарем (Мф. 23, 35). Праведна Єлисавета померла через 40 днів після свого чоловіка, а святий Іван, якого оберігав Господь, перебував у пустелі до дня свого явлення ізраїльському народу.