Блаженна Таїсія жила в Єгипті в V столітті. Залишившись сиротою після смерті заможних батьків, вона спочатку вела благочестиве життя, присвячуючи себе благодійності і допомогаючи хворим. Нерідко в її будинку зупинялися ченці, які приходили з пустелі в місто для продажу своїх кошиків. Таїсія користувалася загальною любов'ю і повагою. Після декількох років старанної благодійної діяльності статки Таїсії вичерпалися, і вона сама стала потребуючою. Тоді вона познайомилася з деякими неблагонадійними людьми і підпала під поганий вплив. Її життя ставало все більш і більш безладним. Ченці пустельного скиту, які раніше відвідували Таїсію, дізнавшись про таку зміну, що сталася з нею, засмутилися. Закликавши свого авву, Івана Колова, вони сказали йому: «Ми чули про сестру Таїсію, що вона збанкрутувала. Коли вона була спроможною, вона виявляла нам свою люб'язність. І ми нині повинні показати нашу любов і допомогти їй. Потрудися відвідати її». Авва Іван прийшов до Таїсії, сів біля неї, глянувши їй пильно в очі, прихилив потім голову і почав гірко плакати. Таїсія зніяковіла і запитала старця: «Авво, чому ти плачеш?» Він відповів: «Бачу, що сатана грає на обличчі твоєму, і як мені не плакати? Чим не сподобався тобі Ісус, що ти звернулася на противні Йому діла? »Вона, почувши це, затремтіла і вигукнула:«Отче! Чи є для мене шлях до покаяння?» Він відповів:« Є!» - «Тоді веди мене куди знаєш », - сказала вона йому, і, вставши, вмиваючи сльозами пішла слідом за ним. Авва Іван здивувався тільки, що перед відходом Таїсія не розпорядилася, що робити з її майном і речами, і навіть ні з ким не попрощалася. Коли вони досягли пустелі, вже сутеніло. Авва Іван зробив для Таїсії зголов'я з піску і в деякій відстані таке ж інше для себе. Захистивши її зголов'я хресним знаменням, сказав: «Тут засни», - а сам, змовивши свої молитви, теж приліг. Вранці старець почав будити Таїсію, але тут він виявив, що вона вже мертва. Старець сильно засмутився, думаючи, що душа Таїсії загинула, оскільки вона не встигла покаятися, причаститися і стати черницею. Тоді почув голос: «Одна година її покаяння прийнята більше довготривалого покаяння інших, що не роблять при покаянні такого самозречення». Так Господь відкрив авві Іванові, що Він простив Таїсію за щирість і рішучість її каяття.
|