Меню
Головна
Надвірнянський Деканат
Молитвослов
Правлячий архиєрей
Собор Святого Володимира
Бібліотека
Церковний календар
Дошка оголошень
Шлях до Христа
Шлюбні оповіді
Розпис Собору
Контакти
ФОТО
Притчі
Архів
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації
Законодавство України
Цікаві Сайти
Статті
Християнські фільми
Архиєрей на спокої

Підрозділи
Архів
Архиєрей на спокої
Бібліотека
Головна
Дошка оголошень
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації
Законодавство України
Контакти
Молитвослов
Надвірнянський Деканат
Правлячий архиєрей
Притчі
Розпис Собору
Собор Святого Володимира
Статті
ФОТО
Християнські фільми
Цікаві Сайти
Церковний календар
Шлюбні оповіді
Шлях до Христа

Чернігівсько-Гефсиманська ікона Божої Матері (1869)

106310771088108511101075111010741089110010821086_104310771092108910801084107210851089110010821072_11101082108610851072_10411086107810861111_105210721090107710881110_400

Чернігівсько-Гефсиманська ікона Божої Матері (1869) є списком з прославленої Чернігівсько-Іллінської ікони Божої Матері, яка знаходилась в Троїцькому Іллінському монастирі поблизу Чернігова, на Болдиній горі, де в XI столітті деякий час подвизався преподобний Антоній Печерський. Опису чудес від цієї ікони, що почалися 16-24 квітня 1662 року, святитель Димитрій Ростовський присвятив книгу «Руно зрошене», закінчуючи яку він писав: «Кінець книжки, але не чудес Пресвятої Богородиці, бо хто може їх обчислити». Благодатна сила цієї ікони проявилася і в її списках.

 

Ікона Божої Матері Чернігівсько-Гефсиманська була написана на полотні у ХVIII столітті і передана в 1852 році в Троїце-Сергієву Лавру Олександрою Григорівною Филиповою, яка благоговійно зберігала її у себе чверть століття. (До неї ця ікона перейшла як благословення хотьковского священика Івана Алексєєва, якому, в свою чергу, вона дісталася від одного з ченців Троїце-Сергієвої Лаври.) За порадою намісника Лаври архімандрита Антонія († 1 травня 1877) ікона була поміщена в збудованому печерному храмі на честь святого Архістратига Михаїла, який був освячений 27 жовтня 1851 року митрополитом Московським Філаретом († 19 листопада 1867), брала діяльну участь у будівництві Гефсиманського скиту. Таким чином, ікона увібрала благодатні струми всієї історії Руської Церкви, вона здобувала благословення преподобного Антонія Печерського, Преподобного Сергія Радонезького, його батьків, схимонаха Кирила і Марії († 1337; заупокійна літургія по них з читанням спеціальної молитви відбувається 28 вересня і в четвер седмиці митаря і фарисея), і, нарешті, подвижників ХIХ століття. Ці духовні зв'язки промислительно виявилися через Чернігівсько-Гефсиманську ікону Божої Матері.

 

Знаменно, що перше чудо від цієї ікони було засвідчено в день церковного Новоліття – 1 вересня 1869 року, коли від повного розслаблення, що тривав протягом 9 років, зцілилася 28-річна селянка Тульської губернії Фекла Адріанова. Проживши в готелі при печерах, а потім у Лаврі до святкування кончини Преподобного Сергія (25 вересня), Фекла абсолютно одужала. Святитель Інокентій, митрополит Московський (1797-1879; пам'ять 23 вересня і 31 березня), дізнався про диво від своєї дочки, скарбника Борисівської пустелі, черниці Поліксенії. На святі Преподобного Сергія він сам зустрівся з Феклою і розпитував її про всі обставини зцілення.

 

26 вересня 1869 року святитель Інокентій прибув в Гефсиманський скит і благословив здійснити молебний спів перед іконою, яка прославилася і сам молився зі сльозами. До 26 вересня відбулося ще три благодатних зцілення і цілий ряд чудес в листопаді того ж року. Слава ікони Божої Матері поширювалася з надзвичайною швидкістю. Змучені стражданнями і хворобами, спраглі тілесного і духовного зцілення, люди самих різних станів з твердою вірою йшли до чудотворної ікони, і милість Божа не залишала їх. До початку ХХ століття було засвідчено понад 100 чудес. Великим шануванням користувалася ікона у подвижників Гефсиманського скиту: у схимонаха Филипа († 18 травня 1868), що заснував печери, у його трьох синів – ієросхимонаха Ігнатія († 1900), Порфирія († 1905?) та Василя († 1 квітня 1915). Збереглися відомості про ту глибоку любов, яку виявляв до Чернігівсько-Гефсиманської ікони старець ієромонах Ісидор († 3 лютого 1908). Спочатку святкування іконі було встановлено 16 квітня, в той же день, що і святкування Чернігівсько-Іллінській іконі, а потім перенесено на день прославлення – 1 вересня. Нині в Троїце-Сергієвій Лаврі відомі шановані списки з Чернігівсько- Гефсиманської ікони в храмі на честь Преподобного Сергія, в монастирській трапезній і в притворі Троїцького собору, писані старцями Гефсиманського скиту та Зосимової пустелі.

Автор: admin
Дата створення: 2012-09-14
Рубрика: Ікони Пресвятої Богородиці
Перегляди: 1431
Перейти до початку сторінкиПерейти на головну сторінку
Пошук

Вхід
Вхід [Login]

Пароль [Password]


Наш банер

Наші друзі

bogoslov.cv.ua

cerkva.te.ua



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання







Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ


Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство

Газета Галичина



КНИГАРНЯ 'Є' - книжковий інтернет-магазин

Молитва иконе Спасу Вседержителю (часовня)





| Головна || Надвірнянський Деканат || Молитвослов || Правлячий архиєрей || Собор Святого Володимира || Бібліотека || Церковний календар || Дошка оголошень || Шлях до Христа || Шлюбні оповіді || Розпис Собору || Контакти || ФОТО || Притчі || Архів || Закон України Про свободу совісті та релігійні організації || Законодавство України || Цікаві Сайти || Статті || Християнські фільми || Архиєрей на спокої |