Преподобний Іван Пустельник подвигом добрим трудився в Палестині. У печері недалеко від Єрусалиму проводив він дні в пості та молитві. Безкорисливий подвижник мав тільки образ Пресвятої Богородиці, перед яким завжди світив лампаду. Святий старець часто відвідував святі місця Єрусалиму, Синайської гори, ходив молитися до місць поховання святих мучеників і подвижників. Йдучи, Преподобний залишав перед образом Цариці Небесної запалену лампаду і просив благословення на дорогу. Повертаючись через місяць і навіть через шість, старець знаходив лампаду запаленою і наповнену єлеєм. Одного разу йому трапилося йти вузькою стежкою, з двох сторін обгородженою огорожею, так що двом пішоходам не можна було розійтися. Назустріч преподобному йшов лев. Звір став на задні лапи і звільнив дорогу святому.

Одного разу до святого Івана, до печери прийшов чернець і, не виявивши навіть самого найнеобхіднішого для життя, запитав авву, чому він живе в таких злиднях. На це святий старець відповів, що його печера наповнена духовним багатством, яке незмірно дорожче земних благ.

Преподобний Іван Пустельник переставився в VI столітті в глибокій старості і був зарахований Церквою до лику святих.