Преподобний Самсон Гостинний - зразок істинного християнського милосердя, живої і дієвої любові до людей, що доходить до повної самовідданості.

Святий Самсон народився в Римі в багатій і знатній родині. Він отримав гарну освіту, особливо грунтовно вивчив лікарське мистецтво і використовував його для того, щоб лікувати безоплатно, переважно убогих і жебраків. Розуміючи, що справи благодійності можна здійснювати тільки при християнському вихованні душі, преподобний Самсон старанно займався читанням Священного Писання, багато молився.

Після смерті батьків святий Самсон роздав всі маєтки, що залишилися йому в спадщину, виконуючи на ділі пораду про досконалість, дану Спасителем багатому юнакові (Мт. 19, 21). Преподобний обрав подвижницький спосіб життя, відпустив усіх рабів на свободу і, бажаючи здобути собі духовний скарб, відправився в пустелю з наміром проводити строге життя аскета. За Промислом Божим святий Самсон прибув до Константинополя. Тут він оселився в невеликому будинку і став приймати подорожніх, хворих, старців і з ретельністю служив їм. Преподобний з любов'ю ставився до людей, творив справи милосердя, і це стало для нього глибокою потребою. Господь прославив Свого угодника. Сталося так, що імператор візантійський Юстиніан I (527-565) важко захворів. Не отримавши полегшення від допомоги наймайстерніших придворних лікарів, імператор став старанно молитися Богу. Незабаром Юстиніан побачив уві сні людину, про яку йому було сказано, що він і може зцілити імператора. У пошуках цього лікаря слуги імператора обійшли весь Константинополь, нарешті, преподобний Самсон був знайдений і приведений до палацу. Одним дотиком руки до хворого місця святий зцілив Юстиніана. Вдячний імператор почав пропонувати йому багато золота і срібла. Але преподобний відмовився від дарів, а натомість попросив імператора побудувати гостинний будинок і лікарню. Імператор охоче виконав це прохання і навіть приписав до цих інституцій помістя для їх утримання. До глибокої старості продовжував преподобний Самсон своє служіння. Спочинок його (бл. 530) був безболісним і мирним, тіло святого поховали в храмі в ім'я священномученика Мокія (+ бл. 295).

Господь прославив Свого угодника після смерті даром чудотворення. Одного разу, коли в Константинополі була сильна пожежа, полум'я досягло і до гостинного притулку святого Самсона. Однак будівля залишилося неушкодженою, бо за молитвами преподобного раптом полив сильний дощ. Якийсь придворний, на ім'я Феодорит, спіткнувшись, отримав серйозну травму ноги, так що він не тільки не міг ходити, але від сильних страждань втратив навіть сон і апетит. Хворий став старанно молитися преподобному Самсонові і через три дні отримав чудесне зцілення: преподобний сам з'явився йому, торкнувся пошкодженої ноги і сказав Феодориту: «Встань, бо ти вже більше не будеш хворіти».

Преподобний і по смерті не залишив свого гостинного притулку. Коли начальник гостинного притулку, Енесій, став допускати недбалість у виконанні своїх обов'язків, преподобний Самсон сам явився йому і став грізно докоряти за недбальство. Напоумлення подіяло, незабаром Енесій виправився.