Преподобний Георгій Іверський, Афонський, народився в Тріалеті (область Південної Грузії) в 1009 році (за деякими даними, в 1014 році) в родині знатних володарів Марії та Якова. Його батько за дорученням грузинського царя Георгія I (1014 - 1027) їздив до персидського шаха як посол.

Коли хлопчикові виповнилося 7 років, батьки привели його в жіночий монастир Тадзрійський, де виховувалася його старша сестра Текле (Фекла). Тут святий Георгій провів три роки, і двічі за цей час був чудово врятований Промислом Божим від загибелі (в річці Кциї і в полум'ї пожежі, що вибухнула в обителі).

У 1019 році на прохання своїх дядьків (братів батька), Георгія-писаря та Сави, які подвизалися в Хахульскому чоловічому монастирі, юнак Георгій отримав благословення настоятеля монастиря Макарія на виховання у суворого подвижника Іларіона Туалелі, який славився освіченістю і висотою духовного життя.

У 1022 році святий Георгій був відправлений до Константинополя, де дванадцять років ретельно вивчав науки і отримав ґрунтовну освіту.

Після повернення до Грузії в 1034 році він прийняв чернечий постриг у Хахульскому монастирі від блаженного старця Іларіона Туалелі. Через деякий час інок Георгій, віддавши свій одяг убогому та одягнувшись в його старе лахміття, вирушив на поклоніння святим місцям Палестини.

Після нетривалого перебування в оселях на Чорній горі (поблизу Антіохії) чернець Георгій вирушив на Дивну гору, у монастир святого Симеона Дивногорця (+ 459). Там він знайшов духовного наставника старця Георгія Мовчальника (+ 1068), теж грузина, який жив у щілині скелі. Три роки провів він у монастирі святого Романа (з 1036 по 1039 рр.). У 30-річному віці преподобний Георгій прийняв велику схиму від старця Георгія Мовчальника. Потім, з його благословення, він вирушив на Афон, у Іверський монастир. По дорозі святий відвідав Єрусалим і поклонився Гробу  Господньому.

Преподобний Георгій прибув на Афон в 1040 році і продовжив роботу над перекладом богослужбових книг і творів святих отців Церкви, розпочату преподобним Євфимієм Іверським (пам'ять 26 травня).

І понині Грузинська Православна Церква визнає канонічною та допустимою для церковного вжитку тільки ту редакцію Священного Писання, яка належить перу преподобного Георгія Іверського, що гідно завершив працю преподобного Євфимія.

У Житії преподобного Георгія наводиться неповний список його перекладів з грецької: Великий Синаксар, Дії і Послання святих апостолів, Дванадцять богослужбових Міней, Октоїх, Тріодь (Постова і Квітна), Требник, Псалтир, Повний Часослов, "Шестиднев" святого Василя Великого, Послання святого Ігнатія Богоносця, Соборні послання святого Кирила Олександрійського, Книга святого Григорія Нісського, Книга святого Феодора Студита, Книга діянь VI Вселенського Собору "та багато інших корисних і святих книг".

З перекладів святого Георгія Іверського з латинської на грецьку до нас дійшов відомий твір єпископа Дорофея "Про 70 учнів Господа". Широко відомий також оригінальний твір преподобного Георгія Іверського "Житіє Іванна і Євфимія", що подає ґрунтовні відомості про заснування і внутрішнє життя Афонського Іверського монастиря при перших його титарях і настоятелях - преподобних Івана і Євфимії (пам'ять 25 липня і 26 травня).

Після року послушництва преподобний Георгій в 1042 році був висвячений у сан ієрея і призначений старшим ієромонахом при соборному храмі. Він виконував також обов'язки реґента. Вільний від Богослужінь час святий присвячував перекладацькій діяльності і поетичній творчості. Афонські піснеспіви преподобного Георгія Іверського, зокрема знаменитий "Вечірній дзвін" (переклад на російську мову І. І. Козлова), були згодом переведені на багато європейських мов.

Після спочинку ігумена Іверського монастиря Стефана Хартулярі преподобний Георгій був у 1044 році обраний новим настоятелем (тричі жереб вказав на нього). Піклуванням нового ігумена був перебудований і укріплений соборний храм обителі на честь Успіння Пресвятої Богородиці та підтверджені права грузин на Іверський монастир. З цією метою преподобний Георгій відвідав Константинополь, де був прийнятий імператором Костянтином IX Мономахом (1042 - 1055) і отримав від нього благословенну грамоту.

Повернувшись до Іверської обителі, преподобний залишив після себе настоятелем Георгія Олтіселі і вирушив на Чорну гору, поблизу Антіохії. Ймовірно, він змушений був це зробити, щоб виправдати перед Патріархом Антіохійським Феодосієм III (1057 - 1076) братію Іверського монастиря, запідозрену греками в неправославії. Преподобному Георгію вдалося впоратися не тільки з цим завданням, але й переконати Антіохійського Першосвятителя в канонічній законності автокефалії Грузинської Православної Церкви, що зберігає апостольську спадкоємність від святого апостола Андрія Первозванного. З Антіохії, на запрошення грузинського царя Баграта IV (1027 - 1072), преподобний Георгій відправився до Грузії. У Грузії він провів п'ять років: навчав народ словом і ділом, допомагав упорядкуванню церковного життя і впроваджував свої перекладацькі труди. Завдяки їх високим науковим і літературним достоїнствам, вони були визнані Грузинською Церквою зразковими.

Піклуючись про духовну освіту країни, преподобний Георгій відібрав 80 грузинських юнаків і вирушив з ними на Афон, щоб віддати їх у засноване ним же училище. По дорозі він відвідав Константинополь. Незважаючи на умовляння учнів відкласти відвідування імператора, оскільки преподобний Георгій занедужав, він, будучи дивовижно сповіщеним про свій майбутній спочинок, поквапився представити імператорові Костянтину Х Луці (1059 - 1067) своїх учнів і отримав грамоту на їх навчання в Афонському училищі.

Наступного дня, 10 липня 1065 року, святий Георгій мирно відійшов до Господа. Тіло преподобного було з честю перевезено на Афон, прославлене на шляху очевидними ознаками Милості Божої. Воно рік пролежало в гробі без поховання в храмі Всіх Святих. Коли труну було відкрито, тіло святого виявилося зовсім нетлінним: жодна волосинка не впала з його голови і бороди. Труна святого Георгія був встановлена поблизу раки святого Євфимія 24 травня 1066 року, в день пам'яті преподобного Симеона Дивногорця. За згодою Католікоса-Патріарха всієї Грузії Івана IV (1110 - 1142) щорічно в цей день відзначалася пам'ять святого Георгія, приурочена згодом до дня його блаженного спочинку, і звершується нині 10 липня.