Святий мученик Потит постраждав за часу правління імператора Антоніна (138-161). Батько його був язичником, але юнак, ще з 13 років познайомившись з християнським вченням, увірував в істинного Бога і прийняв святе Хрещення. Дізнавшись про це, батько сильно засмутився і намагався спочатку ласкою, а потім і погрозами відвернути сина від віри в Христа Спасителя. Однак його зусилля були марні. Вражений твердою вірою юнака, батько також увірував в Сина Божого і став християнином.

Святий Потит пройшов з проповіддю про Христа багато країн і силою Божою творив дивовижні дива.

В області, званій Епір, жила знатна жінка Киріякія, дружина сенатора, який хворів на проказу. Почувши про святого Потита, вона закликала його і просила зцілення. Святий сказав, що якщо вона повірить Христу, то буде здоровою. Жінка прийняла святе Хрещення і хвилі тієї одужала. Бачачи таке диво, чоловік її, і всі домашні увірували і також хрестилися.

Після того святий оселився на горі Гаргара і жив у самоті, в оточенні птахів та звірів. Там його знайшли слуги імператора Антоніна, донька якого була одержима біснуванням. Біс вустами дівиці сказав, що вийде з неї тільки з приходом Потита. Святого юнака доставили до імператора, і молитвами святого Потита хвора отримала зцілення. Однак замість подяки імператор вчинив зі святим з нелюдською жорстокістю. За тверде сповідання віри в Христа Спасителя і відмову принести жертву язичницьким богам, яким Антонін приписував зцілення своєї дочки, святому Потиту вирвали язика та осліпили. Після довгих катувань святий мученик був обезголовлений.