Преподобний Петро, патрикій народився в кінці VIII століття в Константинополі в сім'ї патрикія. У часі царювання візантійського імператора Никифора (802-811) Петро був призначений воєначальником і брав участь у походах грецьких військ проти Болгарії. В одній з битв греки зазнали поразки. Імператор був смертельно поранений, а Петро серед багатьох інших воїнів потрапив у полон.

Одного разу вночі, під час старанної молитви, йому з'явився у видінні святий євангелист Іван Богослов і звільнив з полону. Повернувшись до Константинополя, святий Петро залишив світ, віддалився в монастир на гору Олімп (Мала Азія) і став ченцем. Там він провів у постійних подвигах 34 роки під керівництвом преподобного Йоаникія Великого (пам'ять 17 листопада). Весь час свого чернечого життя преподобний Петро тримав суворий піст і постійне бдіння, носив колючу волосяницю і ходив без взуття. Останні 8 років він жив у Константинополі, де спорудив храм і обитель в ім'я святого Евандра.

Преподобний Петро помер на сімдесятому році життя († 854 р.) і був похований в своєму монастирі.