Свята рівноапостольна Ніно, просвітителька Грузії була племінницею Єрусалимського патріарха Ювеналія. Вона з юності всім серцем полюбила Бога і глибоко вболівала за людей, які не вірили в Нього. Після того, як її батько Завулон (він був з Каппадокії) пішов в пустинники, а мати стала дияконисою, свята Ніно була віддана на виховання одній благочестивій стариці. Часті розповіді цієї стариці про Іверію (нинішню Грузію), тоді ще язичницьку країну, збудили в Ніно сильне бажання відвідати цю країну і просвітити її жителів світлом Євангелія.

Бажання це ще більш посилилося, коли вона одного дня у видінні побачила Матір Божу, Яка вручила їй хрест з виноградної лози. І бажання її збулося, коли їй довелося бігти в Іверію, рятуючись від гоніння імператора Діоклетіана (284-305 р.).

В Іверії свята Ніно оселилася у однієї жінки в царських виноградниках і дуже скоро стала відомою в околицях, бо надавала допомогу багатьом стражденним. Дізнавшись про силу її молитов, хворі масово почали приходити до неї. Закликаючи ім'я Христа, свята Ніно зціляла їх і розповідала їм про Бога, що створив небо і землю, і про Христа Спасителя.

Проповідь про Христа, чудеса, які здійснювала свята Ніно, і її добродійне життя благотворно діяли на жителів Іверії, і багато хто з них повірив в істиного Бога і прийняв хрещення. Вона навернула до Христа в Грузії і самого царя Маріана (Мірою), що був до цього язичником. Тоді були викликані з Константинополя єпископ і священики і було побудовано перший в Іверії храм з ім'ям свв. Апостолів. Поступово майже вся Іверія прийняла християнство.

Свята Ніно, яка не любила почестей і слави, віддалилася на одну гору і там, в самоті, дякувала Господу за навернення до християнства ідолопоклонників. Через декілька років вона відправилася до Кахетії, де навернула в християнство царицю Софію. Після тридцятип'ятирічних подвигів свята Ніно мирно померла 14-го січня 335-го року. На місці її смерті цар Маріан спорудив храм в ім'я великомученика Георгія, далекого родича святої Ніно.

З пам'яттю святої Ніно пов'язане знаходження хітона Христового. Біля хреста Спасителя за жеребом цей хітон дістався одному римському воїнові, а згодом, після різних подій попав до Грузії. За божественним одкровенням свята Ніно знайшла цей хітон закопаним біля кореня кедра.