Преподобний Іван і Лонгін Ярензькі жили в XVI столітті. Вони були ченцями Соловецького Спасо-Преображенського монастиря в той час, коли ігуменом обителі був святий Филип (згодом митрополит Московський). Під керівництвом святого Филипа преподобні Іван і Лонгін здійснювали подвиг суворого посту й молитви, в усьому виконували волю ігумена і поступово зростали в духовному житті.

У 1561 році преподобні Іван і Лонгін вирушили у монастирських справах на Тверську землю. На зворотному шляху на Білому морі їх застала буря, судно було розбито, і святі Іван та Лонгін потонули. Через деякий час тіла святих були знайдені нетлінними в 120 верстах від обителі, в гирлі річки Соснівки, і були покладені в каплиці в ім'я Святителя і Чудотворця Миколая у с. Яренга. Незабаром чудові ознаки підтвердили святість преподобних Івана і Лонгіна, біля їхніх чесних мощів хворі отримували зцілення. Згодом на місці поховання святих ченців виник монастир.

У 1625 році інок Ярензької обителі Ілля Телов повідомив Святійшому Патріарху Філарету про чудеса, що відбувалися у гробниці святих Івана і Лонгіна. Свідоцтва про чудесні зцілення були ретельно досліджені і підтверджені. 15 липня 1638 року святі мощі були перенесені в новоспоружений храм обителі. На честь цієї події пам'ять святим Івану та Лонгіну Ярензьким була встановлена 16 липня.