Преподобний Фома Малеїнський (Х) до прийняття чернецтво був воєначальником. Могутній і хоробрий, він брав участь у багатьох битвах, приносив перемоги своїм співвітчизникам, за що користувався славою і повагою. Але, прагнучи всім серцем до Бога, Фома залишив світ з його почестями і прийняв чернечий постриг.

З великим смиренням він відвідував старців-ченців, просячи у них керівництва у духовному житті. Через кілька років Фома отримав благословення на відокремлене пустинницьке життя і, укріплений особливим одкровенням, отриманим через святого пророка Божого Іллю, пішов на гору Малія (східна частина Афону). Перебуваючи в повній самоті, святий Фома боровся з невидимим ворогами з такою ж мужністю, як раніше на війні з видимими ворогами вітчизни.

Життя і подвиги святого Фоми не могли сховатися від навколишніх, до нього почали стікатися люди, які шукали духовного керівництва, а також страждали від хвороб, бо він отримав від Бога благодать зцілення недуг.

Багато віруючих отримували допомогу по молитвах преподобного і після відходу до Бога (Х).