Про обставини прославлення Казанської (Ярославський) ікони Божої Матері відомо наступне.

У 1588 році одному благочестивому християнину на ім'я Герасим, котрий пристрасно бажав мати у себе ікону Успіння Пресвятої Богородиці, уві сні явилася Богоматір і сказала йому: «Герасиме, в Казані, в торговому дворі в одного юнака на лівій стороні в його крамниці є Моя ікона. Візьми її у юнака, і благодаттю Сина Мого і Бога вона стане джерелом чудес. Іди з іконою в місто Романів і скажи жителям, щоб храм в ім'я Різдва Мого, який був перенесений ними на гору, вони повернули на колишнє місце - під гору і назвали його в ім'я принесеної тобою ікони. Сам же лишайся в місті Романові до спочинку твого».

Герасим виконав волю Божої Матері, відшукавши святу ікону в зазначеному місці. Ледве він взяв образ, права рука його (давно хвора) відразу ж одужала. З чудотворною іконою відправився Герасим в Романів (нині місто Тутаїв Ярославської області) і все виконав за повелінням Пресвятої Богородиці. Двадцять один рік перебувала Казанська ікона в храмі.

Однак після того, як місто в 1609 році було захоплене литовцями, святий образ був відвезений якимсь литовським офіцером в Ярославль. Жителі міста пропонували офіцеру велику суму грошей за ікону, але він довго не погоджувався, і лише через деякий час приніс образ одному з найстаріших громадян Ярославля - Василю Литкіну. Ікона була урочисто перенесена в заміський парафіяльний храм Похвали Богоматері. Під час чергового нападу на місто польських військ, святиню перенесли всередину міста і помістили у церкві Різдва Христового, на березі Волги. Пресвята Богородиця двічі являлась диякону Єлеазару, повеліваючи спорудити на честь Її ікони храм, який і був споруджений біля земляного валу з приступного боку. Від перенесеної в новий храм чудотворної Казанської ікони здійснювалися численні чудеса. При храмі пізніше був створений жіночий монастир, в якому оселилися 72 сестри з розореної поляками Ярославський жіночої обителі.

У 1610 році жителі Романова звернулися до царя Василю Івановича Шуйського з проханням дозволити повернути ікону з Ярославля назад у місто Романів. Однак після того, як в Ярославлі від чудотворної ікони відбулися два чудесних зцілення - напівпаралізованій черниці Аніс і божевільному посадському чоловікові Костянтину, ярославці осмілилися просити монарха залишити ікону у них. Після детального дослідження доконаних чудес було вирішено залишити ікону в Ярославлі, а в Романов відправити точний список з образу, прикрасивши його окладом, подібним до того, який знаходився на самій чудотворній іконі. 2 березня 1611 року список з почестями був перенесений у Романов і поміщений в Казанській церкві, де колись стояла чудотворна ікона. Сам же чудотворний образ кожен рік переносився з Ярославля в Романов.