Преподобний Михаїл Малеїн народився близько 894 року в Харсіанській області (Кападокія) і при Хрещенні отримав ім'я Мануїл. Він був родичем з візантійським імператором Левом VI Мудрим (886-911). У 18 років Мануїл пішов у Вифінію, в Кимінську обитель під керівництво старця Івана Еладита, який постриг його в чернецтво з ім'ям Михаїл. Виконуючи найважчі послухи, незважаючи на знатність свого роду, він показав приклад великого смирення.

Після деякого часу він був удостоєний благодаті священства. Невпинно повчаючись в Священному Писанні, преподобний Михаїл показав, як гідно належить поєднувати священство з чернецтвом, досяг високого ступеня безпристрасності і стяжав дар прозорливості. Він був дуже щедрий і людинолюбний, не міг залишити без допомоги і розради тих, що знаходилися в нужді й печалі, і за його гарячими молитвами здійснилося багато чудес.

Після багатьох чернечих праць під керівництвом старця Івана, преподобний Михаїл виклопотав у нього благословення на відокремлене життя у печері. П'ять днів тижня проводив він в молитовному зосередженні і лише на суботу та неділю йшов у монастир для участі в Богослужінні та для причастя Святих Таїн.

Прикладом високого духовного життя святий відлюдник став залучати багатьох шукаючих спасіння. В безлюдному місці, названому Сухе Озеро, преподобний Михаїл заснував для братії, що зібралася до нього обитель і дав їй суворий статут. Коли обитель зміцніла, преподобний Михаїл пішов у ще більш віддалені місця і влаштував там новий монастир. Незабаром завдяки піклуванню святого авви вся Кимінська гора покрилася чернечими обителями, де невпинно підносилися молитви за весь світ до Престолу Всевишнього.

Близько 953 року до числа братії вступив юнак Авраамій, який зростав під керівництвом святого Михаїла і прийняв від нього постриг з ім'ям Афанасій. Згодом преподобний Афанасій (пам'ять 18 липня) сам заснував знамениту Афонську Лавру, перший спільножитний монастир на Святій Горі. У спорудженні Лаври преподобного Афанасія велику допомогу надав племінник преподобного Михаїла Никифор, згодом візантійський імператор Никифор Фока (963-969), який, відвідуючи свого дядька, познайомився з ним. Після п'ятдесяти років невпинних чернечих подвигів преподобний Михаїл Малеїн мирно відійшов до Господа в 962 році.