Свята мучениця Голиндуха, у хрещенні Марія, жила у Персії за царювання Хозроя I Старшого. Вона була дружиною головного волхва перського царства. Володіючи світлим розумом, Голиндуха розуміла хибність язичницьких мудрувань, багато розмірковувала про те, яка ж віра істинна. Дізнавшись, що існує християнство, вона дуже хотіла дізнатися, чому воно вчить. Незабаром, завдяки піклуванню Божому, її бажання здійснилося. Уві сні Ангел показав Голиндусі місце страждання грішників і рай, в якому перебувають віруючі в Христа, Істинного Бога. Після цього сну вона стала старанно молитися Істинному Богові, щоб Він допоміг і їй стати християнкою. Ангел Божий вказав Голиндусі християнського священика, від якого вона прийняла святе Хрещення з ім'ям Марія.

Після Хрещення вона залишила чоловіка-волхва, і той поскаржився цареві Хозроєві. Голиндуху переконували повернутися до чоловіка і сам цар, і послані ним сановники, і знатні жінки. За рішучу відмову цар засудив її до довічного тюремного ув'язнення. У в'язниці свята Марія-Голиндуха пробула 18 років.

У часі царювання спадкоємця царя Хозроя, його сина Ормисдаса, в Персію приїхав посол візантійського імператора Маврикія Аристовул. Дізнавшись, що у в'язниці вже багато років нудиться християнка Марія, Аристовул з дозволу царя неодноразово відвідував її у в'язниці і навчив її співати псалми Давида. Після від'їзду Аристовула, Ормисдас звелів привести до нього святу Марію-Голиндуху і довго мучив її, завдаючи всіляких тортур і катувань. Але у всіх муках свята заступництвом Божим зберігалася неушкодженою. Коли ж її віддали на поталу, Господь зробив її невидимою для нечестивих і зберіг її чистоту. Нарешті цар наказав відрубати голову мучениці, але Господь укрив її від рук катів і привів до християн, які жили таємно.

Коли за царювання Хозроя II, що зайняв престол за допомогою візантійського імператора Маврикія, гоніння на християн у Персії припинилося, свята Марія-Голиндуха стала відкрито проповідувати християнську віру.

В кінці життя свята Марія зробила паломництво до Єрусалиму, де вклонилася Гробу Господньому та іншим святиням. На зворотному шляху вона померла († 591) у церкві святого мученика Сергія в Низибії.