Священномученики Єрмолай, Єрмип і Єрмократ, ієреї Никомидійські, в числі небагатьох залишилися в живих після того, як у 303 році за наказом імператора Максиміана (284-305) у Никомидійській церкві були спалені 20000 християн (пам'ять 28 грудня).

Вони ховалися у віддалених місцях і не переставали навчати язичників християнської віри. Мимо будинку, в якому переховувався святий Єрмолай, часто проходив юнак-язичник Пантолеон (святий великомученик Пантелеймон; пам'ять 27 липня). Одного разу святий Єрмолай вийшов назустріч юнакові і попросив його зайти до нього в будинок. У бесіді святий Єрмолай став роз'яснювати своєму гостю хибність, безбожність і суєтність поклоніння язичницьким божествам.

З цього дня Пантолеон став щодня заходити до святого Єрмолая і прийняв від нього святе Хрещення. Коли відбувався суд над святим великомучеником Пантелеймоном, були схоплені і святі Єрмолай, Єрмип і Єрмократ. Напередодні святому Єрмолай з'явився Господь Ісус Христос і відкрив йому, що на наступний день він постраждає за Нього і прийме мученицький вінець. Після святого Єрмолая були схоплені і приведені на суд, і святі Єрмип і Єрмократ. Всім трьом було запропоновано відректися від Христа і принести жертву ідолам. Але вони рішуче відмовилися, сповідали свою віру в Господа Ісуса Христа і готовність з радістю померти за Нього.

Язичники стали погрожувати святим ієреям муками і смертю. Раптово почалвся сильний землетрус, і ідоли в капищі впали і розбилися. Про це було повідомлено імператорові. Розгніваний Максиміан віддав святих мучеників на катування і виніс їм смертний вирок. Мужньо зазнавши всі муки, святі ієреї - мученики Єрмолай, Ємип і Єрмократ були обезголовлені близько 305 року.