Блаженний Миколай Кочанов, Христа ради юродивий Новгородський († 1392), народився в Новгороді в сім'ї багатих і знатних батьків. З юності полюбивши благочестя, він старанно ходив у храми, любив молитву та піст. Бачачи його добродійне життя, люди почали вихваляти його. Блаженний, злякавшись слави "від людей", почав удавати божевільного заради Господа. В одному лахмітті у люті морози він бігав по місту, терплячи побої, образи, насмішки. Блаженний Миколай та другий новгородський юродивий блаженний Феодор (пам'ять 19 січня) вели себе як непримиренні вороги і тим самим наочно показували новгородцям згубність їх міжусобної чвари. Одного разу, наздоганяючи свого уявного супротивника, блаженний Миколай пішов Волхові, як по суші, і кинув у блаженного Феодора качан капусти, від чого і був названий Кочановим. Блаженного Миколая прославив Господь даром чудес і прозорливості. Так, прогнані слугами з одного званого бенкету, він пішов, але разом з ним зникло вино з бочок, і тільки після повернення юродивого, за його молитвою, воно знайшлося знову. Після спочинку блаженний Миколай був похований в кінці кладовища, розташованого навколо Яковлівського собору.

Мощі блаженного Миколая спочивають під спудом у побудованій над його могилою церкві великомученика Пантелеймона.