Свята мучениця Серафима діва, уродженка Антіохії, жила в Римі за царювання імператора Адріана (117-138) у знатної римлянки Савини, яку свята навернула в християнство.

Коли розпочалося гоніння на християн правитель Берил, за наказом імператора, наказав привести на суд святу Серафиму. Бажаючи отримати від Господа мученицький вінець, вона на першу вимогу безстрашно пішла до катів. Її супроводжувала віддана Савина. Побачивши знатну пані, Берил спочатку відпустив дівчину, але через кілька днів знову викликав святу Серафиму і почав суд.

Правитель змушував святу вшанувати язичницьких богів і принести їм жертву, але вона сміливо сповідувала свою віру в Єдиного Істинного Бога - Ісуса Христа. Тоді Берил віддав її на поталу двом безсоромним юнакам. Свята мучениця просила Господа захистити її. Раптом почався землетрус і юнаки впали в повному розслабленні. На наступний день правителю стало відомо, що його задум не здійснився. Думаючи, що свята володіє чарами, Берил попросив її повернути юнакам здоров'я і дар мови, щоб вони самі розповіли про диво. Свята, помолившись Господу, наказала юнакам встати, і вони відразу піднялися і сказали судді, що Ангел Господній затулив собою святу, заборонивши їм підходити до неї. Жорстокий правитель не повірив своїм слугам і продовжував переконувати святу Серафиму принести жертву ідолам. Але свята мучениця залишилася непохитною навіть тоді, коли її палили палаючими свічками і нещадно били палицями. Безжалісного правителя спіткала сувора кара: тріска від палиці, якій били святу, потрапила йому в око, і через три дні мучитель осліп. Безсилий перед непохитністю християнки, суддя наказав її обезголовити. Савина з благоговінням поховала тіло своєї святої наставниці.