Святий преподобномученик Михаїл, чорноризець, жив у IX столітті, походив з міста Едеси (Месопотамія) від батьків християн і був ревним учнем святого Феодора Едеського (пам'ять 9 липня). Роздавши бідним майно, що залишилося після батьків, він вирушив до Єрусалиму вклонитися святим місцям. Єрусалим ж у той час був захоплений мусульманами. Святий Михаїл залишився в Палестині і оселився у монастирі святого Сави. Одного разу він був посланий з монастиря в Єрусалим продавати вироби ченців. На ринку євнух мусульманської цариці Сеїд, побачивши, що монастирські вироби були гарні та добре зроблені, привів його з собою до цариці. Молодий чернець сподобався цариці, яка намагалася затягнути його в гріховний зв'язок, але наміри її виявилися марними. Тоді за наказом розгніваної Сеїд інока побили палицями, а потім звинуватили перед царем як ворога магометанства. Допитавши інока, цар почав переконувати його прийняти магометанську віру, але святий Михаїл відповів: "Прошу тебе - або відпусти мене в обитель до мого наставника, або охристися в нашу християнську віру, або відсічи мені голову, і я тоді піду до Христа Бога мого" . Цар наказав дати святому чашу зі смертельною отрутою, випивши яку, святий Михаїл залишився неушкодженим, після чого цар звелів відсікти йому голову. Спочинок мученика стався в Єрусалимі, але ченці обителі святого Сави перенесли тіло святого в свою Лавру і поховали в ній з почестями. На початку XII століття мощі святого мученика бачив там ігумен Києво-Печерського монастиря Даниїл, що подорожував по святих місцях.