Апостол Матфій (бл. 63) народився у Вифлеємі, походив з коліна Юди; з раннього дитинства він вивчав Закон Божий по Священних Книгах під керівництвом святого Симеона Богоприїмця. Коли Господь Ісус Христос явив Себе світу, святий Матфій увірував в Нього як в Месію, невідступно слідував за Ним і був вибраний в число 70 учнів, яких Господь "посилав по двох перед Себе" (Лк. 10, 1). Після Вознесіння Спасителя апостол Матфій був обраний за жеребом в число 12 апостолів замість відпали Юди Іскаріотського (Дії 1, 15-26). Після Зіслання Святого Духа апостол Матфій проповідував Євангеліє в Єрусалимі та в Юдеї разом з іншими апостолами (Дії 6, 2, 8, 14). З Єрусалиму з апостолами Петром і Андрієм ходив до Антіохії Сірійської, був у каппадокійських містах Тіані та в Синопі. Тут апостола Матфія ув'язнили, і він був чудово звільнений апостолом Андрієм Первозванним. Після цього апостол Матфій подорожував в Амасію, місто на березі Понту. Під час третьої подорожі апостола Андрія святий Матфій був з ним у Едессі та Севастії. За церковним переказом, він був з проповіддю в Ефіопії Понтійській (нинішня Західна Грузія), Македонії, багаторазово піддаючись смертельній небезпеці, але Господь зберігав його живим для подальшої проповіді Євангелія. Одного разу язичники змусили апостола випити отруєне пиття. Апостол випив його і не тільки сам залишився неушкодженим, але зцілив та інших в'язнів, осліплих від цього питва. Коли святий Матфій вийшов із в'язниці, погани марно шукали його, оскільки він став для них невидимим. Іншим разом, коли погани в люті кинулися, щоб убити апостола, земля розверзлася й поглинула їх. Апостол Матфій повернувся до Юдеї і не переставав просвіщати своїх співвітчизників світлом вчення Христового. Він творив великі чудеса Ім'ям Господа Ісуса, і навернув дуже багатьох до віри в Христа. Юдейський первосвященик Анан, що ненавидів Христа, що дав раніше наказ скинути з висоти храму апостола Якова, брата Господнього, наказав схопити апостола Матфія і представити на суд синедріону в Єрусалимі. Безбожний Анан виголосив промову, в якій по-блюзнірському зневажив Господа. У відповідь апостол Матфій показав на пророцтвах Старого Заповіту, що Ісус Христос - істинний Бог, Месія, обіцяний Богом Ізраїлю, Син Божий, Єдиносущний і Співвічний з Богом Отцем. Після цих слів апостол Матфій був засуджений синедріоном на смерть і побитий камінням. Коли святий Матфій був вже мертвий, юдеї, приховуючи злочин, відсікли йому голову як противникові кесаря. (За деякими джерелами, апостола Матфія розіп'яли на хресті. Дехто вказує, що він помер в Колхиді). Смерть за Христа, і вінець мученика апостол Матфій сприйняв близько 63 року.