Мученик Патрокл жив у III столітті при імператорі Авреліані (270-275). Відомо, що він був родом з міста Трикассини (нині м. Труа у Франції) і вів благочестиве християнське життя: любив молитися, читати Святе Письмо, постив і сприяв бідним. Господь за це послав йому дар чудотворення. Імператор Авреліан закликав до себе святого Патрокла і наказав йому кланятися ідолам, обіцяючи за це великі почесті і нагороди. Святий відмовився від ідолопоклонства зі словами, що імператор сам бідний. "Як можеш ти називати мене, імператора, вбогим?" - запитав Авреліан. Святий відповідав: "Ти маєш багато земних скарбів, але не маєш скарбів на Небі, тому що не віруєш у Христа і в майбутньому житті не отримаєш райського блаженства, - тому ти бідний". Авреліан у відповідь засудив його на усікання мечем. Воїни повели його на берег річки Секвани (нині Сена), але раптово їхні очі затьмарилися, а святий Патрокл в цей час перейшов річку по воді і став молитися на горі іншого берега. Прийшовши до тями, одні воїни здивувались зникненню мученика і прославили Бога, а інші вважали диво за чаклунство. Одна язичниця вказала воїнам, що святий Патрокл знаходиться на іншому березі річки. Переправившись туди воїни вбили мученика († бл. 275). Його тіло було поховане вночі священиком Євсевієм і дияконом Ліверієм.