Свенська-Печерська ікона Божої Матері була написана преподобним Аліпієм Печерським (+ близько 1114, пам'ять 30 серпня). На іконі зображена Божа Матір, що сидить на престолі, на колінах у Неї Богонемовля. Праворуч від трону стоїть преподобний Феодосій, а ліворуч - преподобний Антоній Печерські. До 1288 року вона знаходилася в Києво-Печерському монастирі, де прославилася чудесами, і в 1288 році була перенесена до Брянського Свенського монастиря, на честь Успіння Пресвятої Богородиці, в такий спосіб. Чернігівський князь Роман Михайлович, будучи в Брянську, осліп. Почувши про чудеса від ікони, писаної самим преподобним Аліпієм, князь послав у монастир гінця з проханням прислати до нього в Брянськ ікону для зцілення. Ікону відправили разом зі священиком по річці Десні. Під час плавання човен пристав до правого берега річки Свени. Після ночівлі подорожні вранці пішли до човна, щоб помолитися іконі, але не знайшли її там, а побачили на горі проти річки Свени. Ікона стояла на дубі між гілками. Звістка про це дійшла до князя Романа; його привели до ікони пішки. Князь гаряче молився і обіцяв побудувати на цьому місці монастир, віддавши йому усі землі, які побачить з гори. Після молитви князь почав прозрівати. Спочатку він побачив стежку, потім близькі предмети і, нарешті, всі околиці. Приклавшись до ікони, князь відслужив молебень, а потім усі присутні заснували дерев'яний храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Дерево, на якому перебувала ікона, зрубали і вжили на дошки для інших ікон. Тоді ж було встановлено свято Свенської іконі Божої Матері 16 травня.

Ікона прославилася зціленнями сліпих, біснуватих, заступництвом від ворогів.