Преподобний Роман, прозваний «Солодкоспівцем», був за походженням греком і народився в середині V століття в сирійському місті Ємесі. Здобувши освіту, він став дияконом в храмі Воскресіння Христового в місті Бейруті. При імператорі Анастасії Дикорі (401-518 роки). Він переїхав до Константинополя і став кліриком при патріаршому храмі Святої Софії. Він старанно допомагав при богослужіннях, хоча не відрізнявся ані голосом, ані слухом. Однак патріарх Євфимій любив Романа і навіть наблизив його до себе за його щиру віру і добродійне життя.

Розташування патріарха до святого Романа порушило проти нього декількох соборних кліриків, які стали його утискати. На одному з передріздвяних богослужінь ці клірики виштовхнули Романа на амвон храму і змусили співати. Храм був переповнений прочанами, служив сам патріарх у присутності імператора та придворної свити. Збентежений і наляканий, святий Роман своїм тремтячим голосом і невиразним співом всенародно осоромився. Прийшовши додому зовсім пригніченим, святий Роман вночі довго і напружено молився перед іконою Божої Матері, виливаючи свою скорботу. Богородиця явилася йому, подала паперовий сувій і веліла з'їсти його. І ось відбулося диво: Роман одержав гарний, мелодійний голос і одночасно поетичний дар. У пориві натхнення він тут же склав свій знаменитий кондак свята Різдва Христового: "Діва днесь Предвічного народжує, і земля вертеп неприступному приносить; Ангели з пастирями славословлять, волхви ж із зіркою подорожують; нас бо ради родися Младенець Христос, Предвічний Бог».

На наступний день святий Роман прийшов в храм до всеношної під Різдво Христове. Він наполіг, щоб йому дозволили знову заспівати на амвоні, і на цей раз так чудово заспівав складений ним гімн «Діва днесь», що викликав загальне захоплення. Імператор і патріарх дякували святому Роману, а люди назвали його Солодкоспівцем. З тих пір святий Роман прикрашав богослужіння своїм чудовим співом та натхненними молитвами.

Улюблений для всіх, святий Роман став вчителем співу в Константинополі і високо підняв благоліпність православних богослужінь. За свій поетичний дар він зайняв почесне місце серед церковних піснеписців. Йому приписують понад тисячі молитов і гімнів на різні свята. Особливо славиться акафіст Благовіщення Божої Матері, який співається в п'яту суботу Великого посту. За його зразком складалися інші акафісти. Помер преподобний Роман в 556 році.