Преподобномученик Михаїл Зовійський був ігуменом монастиря, званого Зовія, поблизу Севастії Вірменської. Він трудився там разом з 36 ченцями в VIII столітті, за царювання імператора Костянтина і матері його цариці Ірини.

Нападник на країну агарянский (сарацинський) емір Алім захопив обитель і схиляв ченців прийняти магометанство. Але укріплювані Небесами, преподобні отці не схилилися на умовляння невірних. Ставши посеред ченців, преподобний ігумен Михаїл підніс голос, переконуючи їх померти за Христа. Спочатку були усічені мечем ченці, а потім і настоятель монастиря Михаїл.