Касперівська ікона Божої Матері є великою святинею міст Херсона та Одеси, де вона перебуває близько шести місяців на рік. Дні приношення їх до Одеси (14 жовтня), і відходу її - в четвертий день Великодня - стали великими церковними урочистостями.

Вид цієї невеликої ікони, написаної олійними фарбами на полотні, наклеєному на дошку, справляє сильне враження. Володарка і Богонемовля зображені тільки по верхній частині грудей. Богоматір зі скорботними очима на обличчі притискає до щоки Своє Немовлятко Христа, притримуючи голову Його обома руками. Пригорнувшись до Пречистої, Немовля лівою рукою схопилося за плат, що покриває голову Приснодіви, в правій Він тримає сувій.

Згідно з переказами, ікона ця була наприкінці XVI століття привезена на Україну з Трансільванії сербом, який оселився в Ольвіопольському повіті Херсонської губернії. Переходячи від батьків до дітей, в 1809 році святий образ став власністю поміщиці Касперової, що проживала в Ольвіопольському повіті, в маєтку Ново-Іванівці. Ікона була стара, і живопис до того потемнів, що важко було розібрати риси Божої Матері та Спасителя.

У лютому 1840 року, переживаючи великі прикрощі, Касперова якось вночі довго молилася перед іконою. Під час молитви вона зауважила, що лики Богоматері і Немовляти просвітліли, і ікона дивним чином оновилася.

Від святого образу Пресвятої Богородиці, яка перебувала в будинку поміщиці, згодом сталося безліч чудес і зцілень, по дослідженні яких ікона була визнана Святійшим Синодом чудотворною. До неї стало постійно стікатися багато паломників, і в 1844 році Касперова, вважаючи неможливим утримувати чудотворний образ у своєму будинку, віднесла ікону до місцевого храму Святителя Миколая Чудотворця.

У 1852 році жителі Херсона виклопотали дозвіл щорічно на свято Вознесіння Господнього хресним ходом приносити до них чудотворну ікону. А з 1853 року і жителі м. Миколаєва отримали можливість з 14 липня по 14 серпня поклонятися Касперівській іконі Божої Матері у своїх храмах.

У Севастопольську війну 1853-1855 роках Одеса, осаджена ворожим флотом, переживала важкі часи. У серпні 1854 року святий чудотворний образ хресним ходом було урочисто перенесено в міський кафедральний собор, де перебував до 20 травня 1856 року.

У 1855 році, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, після того, як одеський архієпископ Інокентій при великому скупченні віруючих відслужив молебень перед іконою Касперівською, ворог відступив, місто залишилося неушкодженим. За загальним віруванню Одеса була врятована благодаттю чудотворного образу. Було вирішено «задля повчання нащадкам зробити цю подію незабутньою, і день 14 жовтня - святом священнійшим».

Головним місцем перебування чудотворної ікони продовжує вважатися село Касперівка, але образ знаходиться там недовго. Щорічно до 14 жовтня він приноситься з Касперівки до Одеси і залишається там до середи Пасхального тижня, містячись біля південної стіни передньої частини кафедрального собору. Іншу частину Пасхального тижня і найближчі тижні ікона знаходиться в Касперівці, а на свято Вознесіння переноситься до Херсона, де перебуває до 12 липня, а потім до 14 серпня їй поклоняються жителі Миколаєва. По всіх місцях перебування ікони по п'ятницях перед нею читається акафіст.