Гербовецька ікона Пресвятої Богородиці визнана чудотворною в 1859 році, але і до того часу вона особливо шанували віруючими Кишинівської єпархії. За переказами, в Гербовецький монастир цей образ був принесений в 1790 році при наступних обставинах.

Якийсь полковник М. А. Албадуєв, який приїхав в Різдвяний пост до Гербовецького монастиря для сповіді і причастя Святих Христових Таїн, повертався вже додому, але, будучи скинутим на землю необ'їжджений конем, був смертельно поранений і помер. Тіло покійного було поховане у старій церкві біля ікони Миколи Чудотворця, про що свідчить надгробна дубова дошка.

Після смерті Албадуєва одна з його родичок принесла в монастир ікону Божої Матері - сімейну реліквію, яка передавалася з роду в рід з давніх часів. Невдовзі стали помічати, що багато стражденних й болящих, що удавалися до образу Богоматері з гарячою вірою і молитвою, стали отримувати перед святою іконою зцілення і полегшення страждань, що викликало безмежне народне шанування цього образу. За місцем свого знаходження ікона Пресвятої Богородиці стала іменуватися Гербовецькою.

Стараннями благочестивих і вдячних віруючих свята ікона була прикрашена срібною ризою, згодом визолоченою і прикрашеною коштовними каменями. Сам же образ був поміщений в чудовий кіот.

Божа Матір через Свою ікону неодноразово виявляла своє заступництво Гербовецькій обителі під час численних лих, що випали на долю жителів Бессарабії. Монастирський переказ оповідає про неодноразове розорення турецькими військами обителі, але свята ікона кожен раз залишалася неушкодженою серед випаленого попелища. Хоча на образі можна було побачити сліди вогню, проте лик і руки Богоматері і Спасителя нітрохи не постраждали і були абсолютно чисті.

Близько сімдесяти років перебувала в Гербовецькому монастирі свята ікона. Пресвята Богородиця безліч разів являла через неї Свою милість віруючим в Її заступництво перед Господом. Потім населення міста Кишинева, багато громадян якого на собі відчули чудотворну силу ікони, виклопотати рішення про щорічне перенесення святині на зимовий час в Бессарабську столицю. Постанова Святішого Синоду про це була затверджена 17 січня 1859 року. З того часу при величезному скупченні народу чудотворна Гербовецька ікона Божої Матері щороку 14 жовтня хресним ходом переносилася в церква Чесного Хреста м. Кишинева і повертались назад до обителі 6 травня.