Преподобний Феофан сповідник, творець канонів, єпископ Нікейський, був молодшим братом преподобного Феодора Начертанного (пам'ять 9 січня). Брати отримали чудову освіту, особливо захоплювалися філософією. Прагнучи до Богопізнання, вони пішли в лавру святого Сави. Тут преподобний Феофан був пострижений, а через кілька років став пресвітером.

Святі брати прославилися як поборники іконопоклоніння. Вони відважно виконали доручення Єрусалимського Патріарха вирушити до Константинополя для викриття імператора-іконоборця Лева Вірменина (813 - 820). Згодом вони викривали і імператорів-іконоборців Михайла Балбу (820 - 829) і Феофіла (829 - 842).

Святим довелося винести ув'язнення, голод, тяжкі муки. Імператор Феофіл наказав розпеченими голками написати на їхніх обличчях вірші, що ображають славних сповідників (тому їх і називають "начертанними".)

"Пиши, що хочеш, перед Страшним судом прочитаєш своє писання", - говорили імператору мужні брати. Феодора посадили до в'язниці, де він і помер (833), а Феофана відправили на заслання.

З відновленням іконошанування преподобного Феофана повернули із заслання і висвятили на єпископа Нікейського. Святитель написав близько 150 канонів, в тому числі прекрасний канон на захист святих ікон. Помер преподобний у спокої близько 850 року.