Перед відправленням душі на землю, Бог покликав людину і сказав:
" Я відправляю тебе на землю. Тобі потрібно буде прожити важке життя, але я сподіваюся, що ти справишся і проживеш його гідно. Не забувай про мене, і я завжди буду поруч".
Людина прожила важке, але довге і праведне життя. Прийшов його час і вона знову піднеслася на небеса. Коли вона знову зустрілася з Богом, Господь запитав людину, чи важко їй було.
- Так, дуже важко! - вигукнула людина.
- Але ти не забув мене, - відповів господь, - дивися, от твоє життя - бачиш? На карті йдуть два ланцюжки слідів? Я завжди йшов поруч з тобою."
- Але Господи, дивися, коли мені було зовсім погано і важко, сліди тільки одні! Чому ж ти кидав мене в ці моменти?
- Дурний же ти, чоловіче, - зітхнув творець. - У ці хвилини я ніс тебе на руках.