Преподобний Меркурій Києво-Печерський подвигом добрим трудився у Дальніх печерах в XIV сторіччі, був строгим постником. Про життя цього преподобного відомо тільки, що він був з'єднаний союзом нерозлучної братської любові з преподобним Паїсієм. Вони, живучи в однодумності, просили безнастанно Бога, щоб Він ніколи їх не розлучав ані в цім, ні в майбутньому житті. І дарував їм Господь згідно їхніх молитов. На землі вони жили в одній келії і по смерті були покладені в одному гробі, про що згадується в 3-ї пісні канону преподобним Дальніх печер. 7 грудня пам'ять преподобного відбувається заради його тезоіменитства святого великомученика Меркурія, 10 вересня - разом з Собором Дальніх печер і в 2-у Неділю Великого посту - з Собором всіх преподобних Києво-Печерських.