Преподобний Мардарій, чернець Києво-Печерської обителі, подвизався в Дальніх печерах в XIII столітті. Ставши ченцем, він намагався бути найдосконалішим не тільки в пості, молитвах, слухняності та інших чеснотах, але і в нестяжанні й убогості.У своїй келії він не мав жодної речі, крім шати, що носив на собі. За рукописними святцями, в тропарі і кондаку він називається «безсрібним», а по напису біля мощей - «безкелійним».Ім'я його згадується в 7-й пісні служби Собору отців Дальніх печер (10 вересня) разом з преподобним Амоном (пам'ять 17 жовтня), де він називається «рачителем убогості». На довершення своїх подвигів він зачинився у печері і там до свого спочинку, догоджав Господу. За такі чесноти він успадкував розлоге житло в Царстві Небесному. Пам'ять його звершується також 10 вересня і в 2-гу неділю Великого посту.