Блаженна Феозва диякониса була рідною сестрою святих Василія Великого, Григорія Нісського та Петра, єпископа Севастійського. Вона була незайманою і служила дияконисою Святої Церкви, доглядала за хворими, роздавала їжу мандрівникам, виховувала сиріт і готувала жінок до святого Хрещення. Коли брат її, святий Григорій Нисський, був у вигнанні три роки, свята Феозва знаходилася при ньому і розділяла всі негаразди мандрівного життя. Померла свята Феозва в 385 році, святитель Григорій Богослов вшанував пам'ять її похвальним словом.