Преподобна Ксенія (V), у миру Євсевія, була єдиною дочкою знатного римського сенатора. З юності вона прагнула до Бога. Щоб уникнути свого майбутнього шлюбу, вона таємно пішла з рідного дому з двома відданими їй служницями й відплила на кораблі. Зустрівшись, з промислу Божого, з настоятелем обителі святого апостола Андрія, яка перебувала в місті Мілассі, в Кесарії, вона сильно просила його взяти її, разом із супутницями, у Міласс; змінивши своє ім'я, вона назвалася Ксенією.У Мілассі вона купила землю, побудувала храм в ім'я святого Стефана і заснувала жіночий монастир.

Незабаром після цього єпископ Мілассу, Павло, висвятив Ксенію у диякониси, як цілком гідну цього звання за доброчесне життя. Свята всім надавала допомогу: для бідних була благодійницею, для скорботних - утішницею, для грішних - наставницею. Мала глибоке смирення, вважаючи себе гіршою і грішнішою від усіх. У подвигах своїх керувалася порадами палестинського подвижника преподобного Євфимія. Високим життям свята Ксенія привернула багато душ до спасіння.

Спочинок святої діви, під час молитви, був відзначений Господом появою в небі над монастирем знамення у вигляді світлого вінця з блискучим посеред нього хрестом, який супроводжував тіло святої, винесене в місто до народу, і зберігався до самого моменту поховання. Безліч хворих, торкаючись до мощів святої, отримали зцілення.