Мученик Іван Казанський постраждав за Христа у місті Казані 24 січня 1529 року. За князювання великого князя Василя Івановича татари напали на Нижній Новгород. Багато жителів були захоплені в полон і відведено в Казань. У числі їх був і богобоязливий Іван.

При розподілі бранців він дістався ханському родичу Алей-Шнуру. Вдень Іван чесно служив своєму панові, а ночами молився, залишаючись без сну, терпляче переносячи образи і глузування. Господар вирішив зробити свого невільника шанувальником Магомета, але Іван твердо оголосив, що сповідує Господом Богом Ісуса Христа.

Взимку татари привели його на руський цвинтар, смертельно поранили мечами і пов'язаного кинули на сніг. Прокинувшись вночі, святий Іван дістався до двору русичів, які мешкали в Казані, просив покликати священика, причастився Святих Таїн, всю ніч молився, а на ранок помер.