Преподобний Ісаакій († 1090), в миру Чернь, до чернецтва був багатим купцем у місті Торопці Псковської землі. Роздавши весь маєток убогим, прийшов до Києва і прийняв постриг від преподобного Антонія. Проводив найсуворіше життя в затворі, харчуючись просфорою, і то через день. Після семирічного затвору піддався тяжким спокусам від диявола. Вважаючи явлення духа злоби за явлення Христа, він вклонився йому, після чого впав у важке розслаблення. Преподобні Антоній і Феодосій доглядали за ним. Тільки на третьому році він почав ходити і говорити, бувати в церкві. Після одужання прийняв на себе подвиг юродства, переносячи побої, наготу, холод. Перед смертю знову пішов у затвор, де піддався знову навалі бісів, від яких позбавлявся хресним знаменням і молитвою. Після зцілення свого він провів в подвигах близько 20 років. Помер близько 1090 року. Мощі його в печерах преподобного Антонія, а частина їх перенесена в Торопець ігуменом Кудинського монастиря в 1711 році. Житіє преподобного Ісаакія описано преподобним Нестором в літописі (ПСРЛ, Т. 1, 82-86). Кілька відмінне від Нестора оповідання в Києво-Печерському Материку. У Великих Читанках-Мінеях під 27 квітня «Слово про Ісаака ченця, що його спокусив диявол».
|