Преподобний Яків, єпископ і сповідник, з юних літ прагнув до подвижницького життя. Святий Яків залишив світ і пішов до Студійського монастиря, де прийняв чернецтво. Він вів суворе життя, сповнене трудів, посту і молитов. Благочестивий інок і чудовий знавець Святого Письма, преподобний Яків був зведений на єпископську кафедру в Катанській Церкви (Сицилія). Під час царювання імператора-іконоборця Костянтина V Копроніма (741 - 775) святий Яків був неодноразово примушений до відмови від шанування святих ікон. Його мучили у в'язниці, морили голодом, катували, але він мужньо переносив страждання. Святий єпископ Яків помер у вигнанні.