В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Цар Соломон, який отримав від Бога все світло премудрості для дослідження таємниць природи, після того, як все оглянув, що є на небі і на землі - минуле, теперішнє і майбутнє - остаточно вирішив, що у світі під сонцем немає нічого нового. Але Бог сотворив в сьогоднішній день діло зовсім нове, якого не бувало в минулі віки, і не буде в майбутні. Це діло, яке звершилося у Благовіщенні благодатної Марії, Діви і Матері Божої. Чудо особливе, найвеличніша дія Божої всемогутності, найвища тайна нашої Православної віри. Діва і Матір! Що ж більш неймовірного природа може побачити в творінні? Діва - Матір Божа! Що більш чудесніше може звершити Божественна благодать? Одне перевищує межі природи, і ще не було щось подібного до цього; друге ж піднімається на вершини Божественної благодаті, і подібного до цього бути не може.

Коли настав час Сину Божому воплотитися і стати Богочоловіком, то у світі не було святійшої і достойнішої аніж Діва Марія, Яка мала "безплотного втілити Бога і послужити таким чином Таїнству спасіння нашого". За чотири місяці до Благовіщення Промислом Божим свята Діва була заручена з праведним Йосифом, для того щоб він був захисником і свідком Її чистоти і щоб Її священне дівство не було піддане спокусам шлюбу. Після заручин з Йосифом Діва Марія жила в домі Йосифа в Галилейському місті Назареті. Передання нам розповідає, що "Йосиф був ціломудренний охоронець її дівства і в домі його Вона так само як і в храмі молилась, читала священні книги та займалась рукоділлям. Для неї дім Йосифа був як храм молитви із якого Вона нікуди не виходила і ні з ким не розмовляла окрім дочок Йосифа". На шостий місяць після зачаття Іоана Хрестителя посланий був Архангел Гавриїл сповістити Діві Марії Тайну втілення від Неї Бога Слова. "Радуйся Благодатная : Господь з Тобою: благословенна Ти в жонах" вітав Її небесний вісник - словами, які кожного дня ми повторюємо в молитві "Богородице Діво, радуйся". "Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім'я Йому Ісус. Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його... Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе... бо не буває у Бога безсилим ніяке слово. Тоді Марія сказала: Я - раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел" (Лк. 1, 28-38).

Всі обставини сповна відповідали цьому Божественному Благовіщенню: перш за все відповідала особа благовісника, архангела Гаврила, так як ця тайна є надприроднім з'єднанням двох природ - Божественної і людської, в єдину іпостась Божественного Слова - досконалого Бога і досконалої Людини. Ім'я ж Гавриїл перекладається як сила Божа. Відповідало цій таїні і місто Назарет, бо в перекладі це місто означає освячення, а як наслідок цього таїнства було освячення людського роду причастям Божественної природи. Відповідав і час - місяць березень, тому що за словами святих отців саме в цей період року відбулося творіння світу. Тоді незасіяна земля в перший раз виростила рослини, і тепер Діва Марія вперше зачала. Тоді була створена людина і тепер настає початок нашого спасіння, через народження Сина Божого для викуплення роду людського від гріха і смерті.

Якими різними між собою є Бог і людина! Але Бог, ставши людиною і прийнявши плоть не залишив природи Божества. І якими різними є Діва і Матір! Але Діва, ставши Матір'ю, в материнському утрбоношенні не втратила слави дівства.

Бог одного разу промовляв до царя Ахаза: "Проси собі знамення у Господа Бога твого: проси або у глибині, або на висоті" (Іс. 7, 11). Тобто подивись вниз, на землю і поглянь вверх, на небо, досліди теперішні і минулі віки і не знайдеш іншого такого знамення, як це, за багато віків відкрите Богом вустами пророка Ісайї: "Отже, Сам Господь дасть вам знамення: ось Діва в утробі прийме і народить Сина і наречуть ім'я Йому: Еммануїл" (Іс. 7, 14). Це знамення було показане у Старому Завіті в неопалимій купині, в жезлі, який розцвів, в закритих воротах, які стояли на схід і через які вийшов і увійшов один Господь. Отож, як тоді говорить Соломон, нібито нічого немає нового під сонцем?

Богоневісній Владичиці, яка прийняла на Себе благодать стати Дівою і Матір'ю Божою сповна властиво і бути Матір'ю християн. Колись Олександр Великий сказав Антипатру, що одна сльоза матері очищає від багатьох наклепів. Але тут скажемо з великим правом про Пресвяту Богородицю: багаточисельними є наші гріхи перед Богом, великим є гнів Божий на нас, одна сльоза, одне слово, одне заступництво Богоматері очищає наші гріхи і віддаляє гнів Божий.

Таку віру в Тебе, таку надію ми маємо на Тебе, Всесвята Діво; сповідуючи Тебе Дівою і Матір'ю; проповідуємо про Тебе, як про Матір Бога, визнаємо Тебе Матір'ю християн, початком і посередницею нашого спасіння. Амінь!

Димитрій

Митрополит Львівський і Сокальський

Офіційний сайт Львівсько-Сокальської Єпархії