Преподобний Іван Прозорливий Єгипетський народився на початку IV століття, жив у місті Лікополі (Середній Єгипет) і був теслею. У віці двадцяти п'яти років він пішов у монастир, де прийняв чернечий постриг. Протягом п'ятнадцяти років преподобний Іван подвизався в різних обителях, потім, бажаючи повного усамітнення, віддалився в Фіваїду на Вовчу гору. У самоті святий Іван провів п'ятдесят років, ніколи не залишаючи місця своїх подвигів. З людьми, які приходили до нього він розмовляв через невелике віконце, через яке приймав і принесену йому скромну їжу. Преподобний Іван вже після тридцятирічного перебування в затворі сподобився від Бога благодатного дару прозорливості. Так, імператору Феодосію Великого (379 - 395) він передбачив перемогу над його супротивниками, Максимом і Євгеном, й звитяжну війну проти галлів. Багатьом відвідувачам він передбачав події їхнього життя і давав настанови. Святий подвижник роздавав хворим, які приходили до нього освячений єлей, помазуючись яким, вони зцілювалися від різних недуг.

Преподобний Іван передбачив іноку Паладієві, описувачу його житія, що він буде єпископом. Передбачення прозорливця здійснилося, і Паладій був поставлений єпископом у Віфінії (Мала Азія).

Преподобний Іван у своїх настановах заповідав насамперед мати смирення: "Наслідуйте в міру сил ваших доброчесне життя святих отців і, якщо сповнете все, то на себе не надійтеся і собою не хваліться. Є багато таких людей, які, досягнувши досконалості у чеснотах і бундючились, скотилися з висоти в прірву. Ретельно спостерігайте: чи старанні ваші молитви? чи не порушено чистоту вашого серця? Чи не зайнятий розум ваш сторонніми думками під час молитви? Спостерігайте, чи ви всією душею своєю відкинулись від світу? Чи не ходите ви спостерігати за чужими чеснотами, чванячись водночас своїми власними чеснотами? Чи піклуєтеся про те, щоб представити собою добрий приклад іншим людям? Дивіться, не вважайте себе праведними, не загордіться яким-небудь своїм добрим ділом. Дивіться, щоб під час молитви до вас в голову не приходили думки про речі мирські, тому що немає нічого безглуздішого, як вустами розмовляти з Богом, а думками бути далеко від Нього. Це часто трапляється з тими, які не стільки відрікаються від світу, скільки піклуються про те, щоб догодити світу. Людина, яка розмірковує про багато речей, переймаючись піклуванням про мирське і тлінне, але, вдаючись до піклуванню про мирське, людина не може вже духовними своїми очима бачити Бога. Людині, яка завжди думає про Бога, думки про все суєтне повинні бути чужими. Тому ж людині, яка досягла деякого пізнання Бога (повного пізнання Бога ніхто не може досягти), відкриваються таємниці Божі, і вона бачить майбутнє як сьогодення і, подібно святим, творить чудеса і отримує по своїй молитві все, що тільки попросить від Бога ...

Любіть безмовність, діти, перебуваючи завжди у богороздумах і благаючи завжди Бога про те, щоб Він дарував вам розум чистий, вільний від гріховних помислів. Гідний похвали, звісно, ​​і той подвижник, який, живучи у світі, вправляється в чесноті, приймаючи чужинців або подаючи милостиню, або допомагаючи в працях інших, або перебуваючи постійно без гніву. Така людина гідна похвали, тому що перебуває в чесноті, виконує заповіді Господні, не залишаючи і земних справ. Але краще того й гідний більшої похвали буде той, хто, перебуваючи постійно в богоміркуванні, від матеріального сходить до нематеріального, віддаючи матеріальне піклуванню і турботі іншим, а сам прагнучи до Небесного, постійно предстоїть перед Богом, відмовившись від усього мирського і вже не прив'язуючись знову до світу турботами про земне. Така людина близька до Бога, Якого вона прославляє завжди в молитвах і псалмоспівах".

Цими та подібними рятівними настановами, повчальними розповідями і прикладом рівноангельського життя преподобний приніс багато духовної користі людям.  

Преподобний Іван Єгипетський дожив до глибокої старості і відійшов до Господа в 395 році, у віці дев'яносто років.