Успіння Божої Матері Християни перших віків до великих празників завжди готувалися постом і молитвою. Наймолодший з чотирьох річних постів є піст Успенський. Ним ми готуємо себе до найбільшого празника Пресвятої Богородиці - Її святого Успіння. В такий спосіб наслідуємо пости й молитви Пречистої Діви Марії, що ними вона готувалося на стрічу Своєму Божому Сину у Своє святе Успіння.

Успенський піст знаний у нас також як Богородчний, Спасо-Богородичний чи, просто, Спасівка. Перші згадки про Успенський піст маємо з ІХ століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, але через звичай. З цієї причини довгий час у Греції було багато суперечок як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і часу тривання.

В творі "Про три Чотиридесятниці", що його приписують антіохійському патріархові Анастасію Синаїту (VІ ст.), є мова про Успенський піст як такий, що відділився від Петрівки, бо вона первісно тривала від неділі Всіх Святих аж до празника Успіння, а відтак з Петрівки був вийнятий місяць липень. Афонські монахи коло 1085 року запитали царгородського патріарха Миколая Граматика про пости, між якими було неясно про Успенський піст. Відповідь патріарха була така: " В місяці серпні був перед тим піст, але його перенесено, щоб не сходився з поганським постом, що був у тому часі. Одначе і тепер ще багато людей постять у тому часі, щоб захоронити себе перед недугами". Успенський піст у Візантійській державі уже з ХІ-ХІІ ст. почав входити в практики. Про нього згадує і Никон Чорногорець, монах Чорної Гори, у другій половині ХІ ст.

Сам піст був строгіший від Петрівки і Пилипівки, проте, лагідніший од Великого Посту. За Київського митрополита Георгія (1072) Успенський піст скорочували. Але надалі він набирає стільки часу, скільки ж і триває сьогодні, себто від 14 до 27 серпня включно, а 28 дня серпня святкуємо саме Успіння. Митрополит Фотій (1408 - 1431) приписує в перший день посту не вживати ні риби, ні м`яса.

Інших приписів тут більше не дається. Остаточно Успінський піст був утверджений за митрополита Максима у "Правилі". З тих пір у руській Церкві Успенський піст стає таким, яким ми знаємо його сьогодні - обов`язковий і без різноманітних скорочень аж до празника Успіння Марії.