Преподобний Григорій Синаїт народився близько 1268 року в приморському селищі Клазомени біля м. Смірни (Мала Азія) від багатих батьків. Близько 1290 він був захоплений у полон агарянами і відправлений до Лаодикії. Після звільнення преподобний прибув на о. Кіпр, де постригся в чернечий чин. Потім він відправився на Сінайську гору і прийняв там велику схиму. Виконуючи послух кухаря і пекаря, преподобний був також майстерним писарем і перевершував всіх у читанні і знанні Священних і отецьких книг. Строгість його життя (піст, бдіння, псалмоспів, стояння на молитві) одних дивувало, а в інших викликало заздрість. Залишивши монастир, преподобний відвідав Єрусалим. Деякий час він жив на о. Криті, а потім обійшов на Афоні всі монастирі і всіх подвижників. Таким чином він увібрав багатовіковий досвід чернечого життя найдавніших обителей. Лише після цього преподобний Григорій Синаїт побудував собі у відокремленому місці ісіхостерій - келію для безмовності і безперешкодних занять розумною молитвою, з'єднаною з важкою чернечою працею.

Дорогоцінною спадщиною преподобного Григорія є настанови про внутрішнє життя, 15 глав про безмовність і 142 глави про заповіді, де він говорить, що "якщо хтось прагне  зрозуміти заповіді не виконуючи їх, а лише вивчає і читає їх, той схожий до людини який досягає тіні, а не істину здобуває". Преподобний відомий і як чудовий автор пісень. Йому належать приспіви "Достойно є" до канону Пресвятої Трійці, який читається на недільній полунощниці; канон святому Хресту; в каноніку (1407 р.) преподобного Кирила Білозерського († 9 червня 1427) знаходиться "Канон розчулення до Господа Ісуса Христа, твір Григорія кир Синаїта " (ГПБ, ф. Кир. м-ря). Піклуючись про поширення чернечого діяння, преподобний заснував кілька келії на Афоні, 4 лаври у Фракії. Помер преподобний Григорій Синаїт в 1310 році (деякі джерела вказують 1346 рік) в своїй так званій "прихованій" (Парарійській) обителі, заснованій у горах Македонії для ретельних послідовників його життя.