Мученик Аїфал, диякон 

Єпископ Акепсим очолював християнську Церкву в персидському місті Наєссоні. Паства гаряче полюбила святителя за його подвижницьке життя і невпинні пастирські труди. Цар Сапор наказав розшукувати і страчувати християнське духовенство, був схоплений і єпископ Акепсим, у той час вісімдесятирічний старець. Його привели в місто Арбел, де він постав перед судом Ардаха - жерця бога сонця. Святий старець відмовився принести жертву перським богам. За це його жорстоко побили і уклали в темницю, куди на наступний день після важких тортур були кинуті сімдесятирічний пресвітер Йосиф і диякон Аїфал. Три роки святих тримали в кайданах, томили голодом, спрагою. До храму бога вогню, що знаходився недалеко від Арбели, прибув цар Сапор, що побажав побачити трьох святих мучеників. Виснажені, покриті гнійними виразками, святі постали перед царем і на його вимоги знову твердо відмовилися поклонитися язичницьким богам, сповідаючи віру в Христа. Святому єпископу відсікли голову, а пресвітера і диякона відправили до міста і там побили камінням. Страта пресвітера Йосифа тривала кілька годин. Біля місця страти була поставлена ​​варта, щоб християни не узяли тіла святого мученика. На четверту ніч над містом пронісся сильний ураган, блискавка вбила варту, вітер розкидав каміння, і тіло святого Йосифа зникло. Диякон Аїфал був відведений в селище Патріас і там був побитий камінням. Християни таємно поховали його тіло, на могилі святого виросло дерево, плоди якого приносили зцілення.