Йоаким походив з роду Юди і був нащадком царя Давида. Свята Анна, жінка його, була дочкою священика з Левієвого племені Матфана з Вифлиєма і матері Марії. Святі Праотці Йоаким і Анна мали власне господарство і прибутки з нього ділили на три частини: одну давали на храм Божий, другу - бідним, а з третьої жили самі. І тут, здається, навіть зайве доводити, що це були люди святого і богобоязливого життя, якщо Господь Бог обрав їх достойними бути прародичами Самого Христа.

І жили вони щасливо і в злагоді, та тільки одне їх турбувало та журило, що Бог не благословив їх дітьми, адже в Старому законі бездітність вважалася карою за людські гріхи. І незважаючи на те, що завжди вірно любили і служили Богові, вони в покорі своїй вважали себе недостойними ласки Божої і всю журбу свою вкладали в руки Божі. Ще більше того, вони невтомно молилися і постійно приносили жертву Богові добрими ділами.

Одного разу сталося так: коли Йоаким приніс у свято щедрі дари до Єрусалимського храму, тодішній архиєрей Іссахар несхотів ці дари прийняти на жертву, як від чоловіка бездітного, А один із священиків, Рувим, голосно почав закидати Йоакимові, що це за гріхи карає його бездітністю Господь. З того часу ще більше засумувало серце святого Йоакима і він у розпачі пішов у гори на полонини, де паслися його отари, і там плакав, молився та постив протягом сорока днів, щоб тим самим відвернути від себе караючу «десницю Божу».

І свята Анна в той час теж не переставала невідступно звертатися до Бога попоміч і благословення, коли часто з повними сліз очима роздумувала над своєю недолею, дізнавшись, як прилюдно в храмі осудили їх у гріхах.

Якось у саду вона побачила гніздо, в якому були маленькі пташенята. І це так вплинуло на її жіночі почуття, що з серця в той час вилилась гаряча й голосна молитва до Бога: «Кому я подібна - ані птахам небесним, ані звірям земним. Усі вони втішаються виводками своїми. Навіть земля родить хліб для людей. А я одна бездітна на світі. Всі приходять у храм зі своїми дарами, всіх ушановують як батьків їхніх дітей, а я відкинута навіть від храму Бога мого. Господи Боже мій! Ти дав Саррі сина Ісаака в глибокій старості, Ти дав Анні сина -пророка Самуїла, вислухай і моє благання - молитву. Ти знаєш, Господи, як народ безчестить бездітність. Поможи мені стати матір'ю, щоб ми могли дитя наше принести Тобі в жертву і славити Твоє милосердя!» Як оповідає життєпис, коли свята Анна так молилася, раптом став перед нею ясний Ангел Божий і сказав: «Анно, Бог вислухав твою молитву і плач твій, і сльози дійшли до Нього, і ти будеш матір'ю благословенної Дочки, через Яку зійде благословення і спасення всьому світові. Ім'я їй буде Марія». Свята Анна, втішена такою надзвичайною звісткою, тут же дала обіцянку, що Дитину свою посвятить на службу Богові і поспішила до Єрусалима подякувати Господеві в храмі Його.

В той же час Ангел Божий явився і святому Йоакиму, що молився і постив на самоті, і теж благовістив йому ту радісну звістку. А на знак правдивості того радісного повідомлення звелів йому йти в Єрусалим, де в храмі, при так званих «Золотих воротах», зустріне жінку свою Анну, що й сталося.