Блаженний Микита, жив у Константинополі і займав посаду хартуларія (письмоводителя). Називають його "таємним" тому, що, живучи в миру, серед міської суєти, таємними подвигами благочестя досяг духовної досконалості і був великим угодником Божим. Його святе життя відкрилося при незвичайних обставинах. Двоє друзів, якийсь священик і диякон Созонт, посварилися. Священик помер, і диякон дуже сумував, що вони не встигли помиритися. Досвідченому старцю-подвижнику він розповів про гріх, котрий терзав його совість. Той подав йому листа і звелів віддати його першому, кого Созонт зустріне опівночі біля храму Святої Софії, Премудрості Божої. Ним виявився святий Микита-хартуларій. Прочитавши листа, він заплакав і сказав, що на нього покладається те, що перевищує його сили, але молитвами старця, який послав Созонта, він постарається це виконати. Створивши уклін перед церковними дверима, святий Микита сказав: "Господи, відкрий нам двері милості Твоєї", - і двері храму самі собою відчинилися. Залишивши диякона на порозі, святий Микита став молитися, і Созонт бачив, як його осяяло чудесне світло. Потім вони вийшли з храму, і двері зачинилися. Підійшовши до церкви Влахернської Божої Матері, святий Микита знову помолився і знову перед ними відкрилися двері. У храмі стало ясно, і з вівтаря вийшло два ряди священиків, серед яких диякон Созонт упізнав свого померлого друга. Святий Микита тихо сказав: "Отче пресвітере, поговори з братом твоїм, і припиніть ворожнечу, яку ви маєте між собою". Негайно священик і диякон Созонт вклонилися один одному, з любов'ю обнялися і примирилися. Священик пішов назад, і двері самі собою зачинилися. Блаженний Микита сказав дияконові: "Брате Созонте, спаси душу свою для себе і для моєї користі. Отцеві ж, що послав тебе, скажи, що чистота його святих молитов і його надія на Бога можуть і мертвих підняти". Після цих слів блаженний Микита став невидимий для Созонта. Повернувшись до свого старця-духівника, диякон зі сльозами дякував йому за те, що, за його молитвами, великий таємний угодник Божий Микита-хартуларій зняв гріх з живого і мертвого.