Святі мученики Трофим, Саватій і Доримедонт (276) постраждали за Христа в часі царювання римського імператора Проба (276 - 282). Одного разу в місті Антіохії відбувався язичницьке свято: приносилися жертви, лилося вино, творилося безчестя. Християни Трофим і Саватій, що прийшли в місто, з гіркотою дивлячись на це гучне і непристойне торжество, благали Господа наставити заблудших на шлях спасіння. Їх схопили і привели до правителя.

На допиті святі твердо сповідали свою віру і на примушення відректися від Христа відповідали рішучою відмовою. Під час жорстоких тортур святий Саватій помер, а святого Трофима відправили на ще більш страшні муки в місто Синнад до правителя Фрігії Діонісія, відомого ката та мучителя. Взутий в залізні чоботи з гострими цвяхами, святий Трофим 3 дні йшов пішки, підганяючий кінною вартою. Всі способи тортур використовував майстерний мучитель, щоб зломити мужнього християнина - святий Трофим лише повторював слова Писання: "Багато лих для праведного, і від усіх них визволить його Господь" (Пс. 33, 20).

Страждальця кинули до в'язниці, де його став відвідувати таємний християнин - сенатор Доримедонт. Він доглядав за святим Трофимом, омиваючи і перев'язуючи його рани. Коли про це стало відомо мучителям, святого Доримедонта стали змушувати зректися християнства, а потім разом зі святим Трофимом кинули на поживу звірам. Мученики залишилися недоторканими. Тоді їх усікли мечем.