Мотиви обурливого опоганення і обплювання святого Хреста свідомими Хресто-ненависниками і хрестоборцями цілком зрозумілі. Але коли бачимо християн, які час від часу ходять до церкви і є втягнутими у це зло, тим більше мовчати не можна, бо за словом святителя Василя Великого - «мовчанням продається Бог!» Так звані «гральні карти» наявні на жаль у багатьох будинках, і є знаряддям служіння бісам, за допомогою якого людина неодмінно входить у контакт з демонами - ворогами Бога і людини. Усі чотири картярські «масті» мають на увазі не що інше, як хрест Христовий разом з іншими рівнопоклоняємими у християн священними предметами: списом, губкою і цвяхами, тобто все те, що було знаряддями страждань і смерті Божественного Спасителя.

У карти у нас грають скрізь. Але мало хто знає, яку згубну силу мають вони для душі людини.

Захоплення картами розвиває жагуче бажання переваги над суперниками і служить розвитку гордині.

У разі поразки гравець впадає в роздратування, гнів і навіть лють, або зневіру, розпач, самогубство. Часто картярські ігри закінчуються обманом, бійками, втратою майна, вбивством.

Карти розбещують душу людини, і тому вони є улюбленим заняттям чаклунів, шулерів, ворожок, злодіїв, п'яниць ... А для християн вони становлять особливу небезпеку, тому що позбавляють життя вічного.

У чому ж таїться вбивча сила карт? Гральні карти - засіб, через який людина входить в спілкування з демонами. Вони були створені темними силами як блюзнірське богозневажливе знаряддя, хресних страждань Господа нашого Ісуса Христа.

 Карткові масті означають: хрест, на якому був розіпнутий Спаситель, копіє, яким Він був проколотий, губку, піднесену Йому з оцтом, і чотиригранні цвяхи, якими Спаситель був прибитий до хреста.

І по незнанню багато людей, перекидаючись «в дурня», дозволяють собі хулити Господа, беручи, приміром, карту з зображенням хреста «трилисника», тобто Хреста Христового, якому поклоняється півсвіту, і, кидаючи її необрежно зі словами (прости, Господи !) «трефа» (хреста), що в перекладі з єврейської означає «поганий» (скверний) або «нечисть!» Та мало того, ці сміливці, що загралися в самогубство, по суті вірять в те, що хрест цей «б'ється» якою-небудь паршивою «козирною шісткою », зовсім не відаючи, що «козир» і «кошер» пишеться, наприклад по-латині, однаково.

Давно пора було б прояснити справжні правила всіх карткових ігор, у яких «у дурнях» залишаються всі гравці: вони полягають у тому, що ритуальні жертвоприношення, по-єврейськи звані талмудистами «кошерними» (тобто «чистими»), нібито мають силу над животворящим Хрестом!

Якщо знати про те, що гральні карти неможливо використовувати в інших цілях, крім опоганення християнських святинь на радість бісам, то стане гранично зрозуміла роль карт і в «ворожіннях» - цих бридких шуканнях бісівських одкровень. Чи треба в зв'язку з цим доводити, що кожен хто торкаючись до колоди карт і не приніс щирого покаяння на сповіді в гріхах богохульства і блюзнірства має гарантовану прописку в пеклі?

Отже, якщо «трефи» - це хула скажених картярів на спеціально для цього зображувані хрести, звані ще ними - «хрести», то що ж тоді означають - «піки», «чирви» та «бубни»? Не станемо обтяжувати себе перекладом і цих лайок на українську мову, але краще відкриємо Новий Завіт для пролиття на бісів полум'я нестерпного для них Світла Божого.

Святитель Ігнатій Брянчанінов в наказовому способі говорить: «ознайомимося з духом часу, вивчивши його, щоб по можливості уникнути впливу його» (Отеч. стор 549).

Картярська масть "віні", або інакше, "піки", хулить євангельську піку, тобто спис святого мученика Лонгіна Сотника. Як пророкував про Своє страждання Господь, вустами пророка Захарії, що «Дивитися будуть на Того, Кого прокололи» (12; 10), так і сталося: "один з воїнів (Лонгин) списом проколов йому ребра» (Ін. 19, 34). Отож «піка» хулить копіє яким був пронизаний Христос, і яке використовується нині на проскомідії (приготування Агнця до Літургії) у православних храмах.

Картярська масть "черви" хулить євангельську губку на тростині. Як попереджав про Своє отруєння Христос, вустами пророка Давида, що воїни «дали Мені в їжу жовч, і у спразі Моїй напоїли Мене оцтом» (Пс. 68, 22), так і трапилося: «один з них взяв губку, напоїв оцтом і, наклавши на тростину й давав Йому пити »(Мт. 27, 48).

Картярська масть "бубни" хулить євангельські ковані чотиригранні зазубрені цвяхи, якими були прибиті руки і ноги Спасителя до древа Хреста. Як пророкував Господь про Своє розп'яття, вустами псалмоспівця Давида, що «прокололи руки Мої і ноги Мої" (Пс. 22, 17), так і сповнилося: Апостол Фома, який сказав «якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Ін. 20, 25), «повірив, тому що побачив» (Ін. 20, 29); і Апостол Петро, звертаючись до одноплемінників, свідчив: «Мужі ізраїльські» - говорив він, - Ісуса Назарянина ви взяли й, прибили (до хреста) руками (римлян) беззаконних, убили, але Бог воскресив Його» (Діян. 2, 22, 24) .

Розіп'ятий з Христом нерозкаяний розбійник, подібно нинішнім картярам, зневажив хресні страждання Сина Божого і, за завзятість, з нерозкаяності, назавжди відправився в пекло, а розбійник інший, розсудливий, подаючи всім приклад, покаявся на хресті і тим успадковував вічне життя з Богом. Тому будемо пам'ятати твердо, що для нас, християн, не може бути ніякого іншого предмета сподівань і надій, ніякої іншої опори в житті, ніякого іншого об'єднуючого і того що надихає нас прапора, крім єдино рятівного знамення непереможного Хреста Господнього!

Отже, християнин, що грає або зберігає у себе карти (а також користується послугами інших за допомогою карт), стає тим хто хулить Хресні страждання Господа і здобуває собі місце в пеклі з дияволом і всіма його слугами. Винуватцям грою в карти, необхідно покаятися на Сповіді, щоб разом з вірними співати: Хресту Твоєму Поклоняємось Владико, і Святеє Воскресіння Твоє славимо!

Християнський портал «Кіріос»