Святий Феофіл сповідник походив з околиць Тиверіади. У тринадцятирічному віці святий таємно пішов з дому в лавру на Селентійскій горі, де духовно зростав під керівництвом святого старця Стефана. Через три роки святий Феофіл прийняв постриг в чернечий чин. Коли батьки святого дізналися, де знаходиться їхній син, то прийшли в обитель і просили ігумена відпустити Феофіла і кількох братів, щоб вони могли заснувати новий монастир ближче до його рідного дому. Ігумен звелів усім ченцям дотримуватися посту й молитися, щоб отримати знамення. На третій день в храмі був почутий голос, що благословляє відпустити Феофіла, бо йому належало прославитися багатьма духовними подвигами в новій обителі.

Настав час правління беззаконного імператора-іконоборця Лева Ісавра (717 - 741). Святий Феофіл відкрито повстав проти іконоборчого безумства. За імператорським повелінням святого піддали побиттю, пов'язаного водили, немов злочинця, по місту. Потім імператор передав Феофіла в розпорядження свого сановника Іпатія. Той всіляко примушував сповідника відректися від святих ікон, але не зміг похитнути його. Навпаки, святий Феофіл зумів переконати самого Іпатія. Він навів на доказ мідного змія, спорудженого Мойсеєм, затвердження херувимів над ковчегом Завіту, нарешті нагадав, як Сам Спаситель дарував князю Едесси Авгарю Свій Нерукотворний Образ. Переконаний ним Іпатій домігся в імператора дозволу звільнити святого. Сповідник повернувся в заснований ним монастир. Там він прожив недовго, в 716 році святий Феофіл мирно відійшов до Господа.