Ікона Божої Матері, іменована «До Різдва і по Різдву Діва», принесена в Миколаївський Пешношський монастир Московської єпархії московським купцем Олексієм Григоровичем Мокеєвим. Близько 1780 року Олексій вступив до числа братії обителі. Всі кошти він віддав настоятелю архимандриту Макарію, а святу ікону залишив у своїй келії. Після спочинку Олексія ікона була принесена настоятелю. Він, побачивши, що ікона написана олією на полотні і не за приписами, наказав поставити її над вхідними дверима в каплиці преподобного Мефодія, яка знаходилася біля дороги, неподалік від обителі.

Прославлення святої ікони почалося в 1827 році, після того, як капітан Платон Йосипович Шабашев, проходячи вночі повз каплиці, побачив, що від ікони Пресвятої Богородиці виходило незвичайне світло. Іншим разом йому було видіння ікони під час важких обставин життя. Уві сні побачив Платон сяючу ікону Божої Матері в хмарах над Мефодієвою каплицею і почув голос: «Якщо хочеш позбутися від спокус, помолись перед цією іконою». Платон послухався настанови Богородиці, і скорбота минула його.

Благочестивий Платон розповів про чудеса від ікони настоятелю монастиря, і той переніс святий образ до обителі. Коли на чудотворну ікону хотіли надягти ризу, то виявилося, що образ Пресвятої Діви, написаний на полотні, натягнутий на дошку, де було приховано зображення Богородиці кращого письма. Особливо численними були чудеса від цієї ікони в 1848 році під час холери, коли багато молільників перед нею отримували зцілення.