Ікона Божої Матері, іменована «Спорительниця хлібів», написана з благословення старця Введенської Оптиної пустелі ієросхимонаха Амвросія (23.ХI.1812-10.Х.1891). Отець Амвросій, великий російський подвижник ХIХ століття, полум'янів дитячою вірою до Божої Матері. Він особливо шанував всі Богородичні свята і в ці дні збільшував молитву. Іконою «Спорительниця хлібів» отець Амвросій благословив засновану ним недалеко від Оптиної пустелі Шамординську жіночу обитель на честь Казанської ікони Божої Матері.

На цій іконі Божа матір зображена сидячою на хмарах. Її руки розпростерті на благословення. Внизу - вижате поле, а на ньому серед трав і квітів стоять і лежать снопи жита. Старець Амвросій сам вказав день святкування - 28 жовтня і назвав образ «Спорительниця хлібів», вказуючи цим, що Пресвята Богородиця - «Помічниця людям у їхніх працях по здобуттю хліба насущного». Перед своїм блаженним спочинком отець Амвросій замовляв у безлічі фотознімки з цієї ікони і роздавав і розсилав їх своїм духовним дітям. Для співу акафісту перед святим образом старець склав особливий приспів: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою! Подай і нам, недостойним, росу благодаті Твоєї і яви милосердя Твоє!» День поховання старця Амвросія в Шамординській обителі припав якраз на 28 жовтня - день святкування ікони. Перше чудо від святої ікони засвідчено в 1891 році, коли по всій Росії був голод через неврожай, а в Калузькій області і на полях Шамординської обителі хліб уродив. У 1892 році, вже після смерті старця Амвросія, його послушник Іван Федорович Черепанов послав список з ікони в П'ятницьку жіночу обитель Воронезької області. У тій місцевості була посуха і загрожував голод, але незабаром після того, як перед іконою «Спорительниця хлібів» був відслужений молебень, пішов дощ і посуха припинилася.