Ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість» вперше прославилася чудотворенням в 1688 році. Рідна сестра патріарха Іоакима (1674-1690) Євфимія, що жила в Москві, довгий час страждала невиліковною хворобою. Одного разу вранці, під час молитви, вона почула голос: «Євфиміє! Іди в храм Преображення Сина Мого; там є образ, іменований "Всіх скорботних Радість". Нехай священик відслужить молебень із водосвяттям, і отримаєш зцілення від хвороби». Євфимія, довідавшись, що така ікона дійсно є в Москві, в храмі Преображення на Ординці, виконала повеління Пресвятої Богородиці - і зцілилася. Це сталося 24 жовтня 1688 року і з тих пір «всі хто з вірою прибігали приймають необмежені зцілення: сліпі - прозріння, німі - мову, глухі - слухання, розслаблені - укріплення і ображені - справедливість, розтлінні - цнотливість і неплідні жінки - неплідності зцілення, і немовлята та малі підлітки, приходячи здоров'я отримують, і різні очні хвороби, багато ж в переляку перебуваючи і різноманітні привиди бачачі доторканням до цього многочудесного образу всі вправляються і у всіх печалях допомогу приймають. Воістину названий цей святий образ «Всіх скорботних Радість», - як говориться в оповіді про перше чудо, котре сталося від святої ікони. Особливе шанування і благоговіння відчували до чудотворного образу представники царственого роду, знатні люди Росії - велика княгиня Наталія Олексіївна (сестра Петра I), імператриця Єлизавета Петрівна, імператриця Катерина II, граф Шереметьєв та інші.

Крім Московської, широко відомі і шановані були ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість», що знаходилися в Петербурзі (з грошиками (мідними монетами), явлена ​​в 1888 році), Києві (Києво-Печерській лаврі), Кірсанові, Тобольську, Воронежі, Мінську, Твері, Вологді, Нижньому Новгороді, Пскові та інших містах.

На іконі Пресвята Богородиця зображена що стоїть у повітрі в оточенні ангелів і людей, над нею - зображення Спасителя.