Одним із пріоритетних напрямків наукової та навчально-освітньої діяльності Богословського відділення Київської Православної Богословської Академії  при Чернівецькому національному університеті  імені Юрія Федьковича є систематичне проведення науково-практичних семінарів, круглих столів, диспутів тощо. 8 грудня 2011 року відбувся науково-практичний семінар на тему „Українське Православ'я в його етнонаціональному вимірі". Учасники семінару обговорили низку актуальних питань, що увиразнюють історичне минуле та сучасний стан Православ'я в Україні. Актуалізація цих питань зумовлена багатьма чинниками, а саме: цього року виповнюється 325 років з часу насильницького, антиканонічного приєднання Київської митрополії до складу Московської патріархії, 90-річчя з часу першого відродження Автокефалії (УАПЦ 1921 р.) та 20-ліття Собору УПЦ (1991 р.), який проголосив курс на автокефалію Українського Православ'я. 

У ході роботи семінару з доповідями та науковими повідомленнями  виступили: завідувач Богословським відділенням, к. богосл. н., доц. прот. Микола Щербань, методист Богословського  відділення, к. богосл. н., доц. свящ. Микола Лагодич, д. богосл. н., прот. Михайло Марусяк, к. іст. н., доцент кафедри релігієзнавства та теології Микола Шкрібляк, аспіранти і здобувачі кафедри релігієзнавства та теології Микола Гергелюк,  Олександр Марчук, Ігор Луцан та інші.

Першим із доповіддю виступив прот. Микола Щербань, який виступі проаналізував сучасний стан Православ'я в Україні в його взаємозв'язках з іноземними духовними центрами. Особливу увагу доповідач акцентував на причинах і передумовах розділення Православної Церкви в Україні, а також на ілюстрації основних моделей церковного об'єднання. До того ж, отець Микола заново актуалізував проблему ролі Вселенської Патріархії та керівництва держави у об'єднавчому процесі. Водночас, доповідач окреслив  і найбільш оптимальний (на його думку) варіант вирішення складної проблеми - канонічного оформлення Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні, що має загальнодержавну вагу та масштаб.

На актуальних проблемах сучасного автокефального руху й канонічного оформлення статусу Українського Православ'я як Помісної Церкви наголосив у своїй доповіді й отець Миколай Лагодич. Доповідач, зокрема зазначив, що „з проголошенням незалежності України у нас склалися всі відповідні умови для проголошенні Помісної Церкви. Проте наявна заполітизованість архієреїв УПЦ (Московського Патріархату), а також відсутність відповідальності за прийняті на Соборі УПЦ 1991 р. рішення, призвели до Харківського розколу"...

Не менш змістовною була також доповідь о. Михайла Марусяка, який у своєму виступі провів детальну реконструкцію основних етапів новітнього відродження автокефального руху в Україні наприкінці 80-х - початку 90-х років XX cт. Живе спілкування очевидця та безпосереднього учасника тогочасних подій викликало неабияке зацікавлення аудиторії. Отцеві довелося давати відповіді на доволі контраверсійні   запитання.

Стислий, але доволі ґрунтовний екскурс в історичне минуле Української Церкви здійснив Микола Шкрібляк. Під час виступу доповідач проілюстрував основні етапні віхи в житті Української Церкви (Київської митрополії) від Володимирового хрещення аж до наших днів. Доц. Шкрібляк М. особливу увагу звернув на політичні та ідейно-еклезіологічні чинники інкорпорації Київської митрополії до складу Московської патріархії у другій пол. XVII ст. „Наслідки інкорпорації Київської митрополії й по нині даються взнаки, адже з приєднанням Української Церкви до Москви, Православна Північ відкрила для себе шлях тотальної русифікації українців і змосковщення української православної самобутності. Поглинення Київської Митрополії потягнуло за собою анексію її канічної території, а в політичному плані призвело до ліквідації української державності" - наголосив доповідач.  

У ході роботи семінару відбулася презентація навчального посібника „Історія Української Православної Церкви 1686 - 2000",  укладеного к. іст. наук, доцентом КПБА Іриною Преловською, виданого з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

Іншим показовим елементом семінару стало обговорення основних положень  Соборного Слова „Про Помісну Українську Православну Церкву - Київський Патріархат" (див.: Церковний календар на 2012 рік. - К.: Видання Київської Патріархії, 2012. - С.122 - 133).

Від імені автора зі структурою та змістом презентованого підручника учасників семінару ознайомив о. Микола Щербань. У своєму виступі він наголосив на тому, що „цей підручник містить більшість фактологічного матеріалу з історії Української Церкви (Київської митрополії) від часу її приєднання до Московського патріархату, в Синодальну добу та в новітній час аж до сьогодення". Водночас, отець зазначив, що „вивчення лише одного історичного виникнення та розвитку Церкви як земної релігійної інституції не дає змоги побачити й збагнути справжню сутність, природу та місію Церкви Христової, де в тимчасових явищах розкривається вічний задум Творця щодо неї самої та тих, хто до неї належить".

Однак найбільшу зацікавленість продемонстрували учасники семінару під час обговорення Соборного Слова „Про Помісну Українську Православну Церкву - Київський Патріархат" І це цілком природно, адже Слово є своєрідним теоретичним і практичним підсумком ідейно-богословського та історико-догматичного осмислення Святішим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом та Освяченим Архієрейським Собором складних еклезіологічних проблем про єдність Церкви, автокефалію, національну ідентичність та етнофілітизм, про канонічність окремих Помісних Церков в тому числі й Київського Патріархату, про євхаристичне єднання та міжцерковний діалог...

Обговорення доповідей було доволі жвавим і мало яскраво виражений дискусійний, а іноді й полемічний характер. Найактивнішими диспутантами виявилися студенти І.Луцан, С.Маковій, І.Мизюк, свящ. Роман Лазарук, В.Григорович, І.Турчинський та інші. Зацікавленість студентів-богословів у обговоренні складних проблем церковно-релігійного буття українського народу засвідчує їхню небайдужість до історичної долі (чи скоріше недолі) Українського Православ'я, а це, в свою чергу, додає впевненості в тому, що вони стануть гідними продовжувачами справи великих подвижників і борців за самостійність та незалежність Української Церкви, серед яких блаженної пам'яті  українські патріархи Мстислав (Скрипник) і Володимир (Романюк), митрополити Василь (Липківський), Іоанн (Теодорович), Йосип (Оксіюк), Полікарп (Сікорський), Іоанн (Боднарчук) та тисячі рядових українських православних священиків та вірян.

Підготував

доцент кафедри релігієзнавства та теології

Микола Шкрібляк

http://www.bogoslov.cv.ua/index.php?id=784&action=art