Надвірнянський деканат / Під Полтавою побудують каплицю на честь болгарського Хана Кубрата ,

Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам повідомив представник Асоціації болгар в Україні, віце-президент доброчинного фонду «Хан Кубрат» Дмитро ХРИСТОВ.

За його словами, у першу чергу будівництва меморіального комплексу Хана Кубрата входить будівництво каплиці, двоповерхового готелю для туристів, прочан і стоянки. Всі роботи профінансують спонсори.

«Цього року має відбутися Всесвітній собор болгар, присвячений 100-річчю відкриттів скарбу ладу і поховання Хана Кубрата. Найбільший в Європі скарб із золотими і срібними речами (25 кг золотих і 50 кг срібних виробів) випадково виявили в 1912 році в селі Мала Перещепина. Серед них були перстень і зброя Хана Великої Булгарії Кубрата. Всі ці речі були вивезені до Росії і нині перебувають в Ермітажі. У 1984 році німецький вчений Вернер, дослідивши знайдене, дійшов висновку, що це поховання Хана Кубрата - засновника держави на території нинішньої України», - сказав Д.ХРИСТОВ.

Нагадаємо, в 2001 році в селі Мала Перещепина встановили пам`ятний знак на честь Хана Кубрата.

Одного літнього дня, в 1920 році, хлопчаки пастушки з села Мале Перещепине Полтавської області грали на березі невеликої річки Ворскла. Раптово один з них провалився в пісок по пояс. Коли йото витягли, виявилося, що він впав у велику золоту посудину. Селяни зібрали поруч з нею і інші дорогоцінні предмети - загальною вагою понад 20 кг золота і 50 кг срібла. Це були прекрасно вироблений столовий сервіз, багато прикрас і багато оздобленої зброї. З Києва приїхали разом з археологами жандарми, зібрали знахідки і відвезли. Трохи пізніше все знайдене знайшло місце в найбільшому російському музеї Ермітажі, в тодішній столиці російської держави.

Знахідка поставила перед вченими безліч питань. Перше з них - до якого часу віднести скарб. Це було легко вирішено. Речі носили характерні для VII століття нашої ери риси, тому що кожна епоха має свою специфічну моду. Датування полегшували і кілька знайдених монет візантійських імператорів, що правили Візантією до середини цього століття.

Але тоді постало нове питання: якому народу належало це багатство, всі ці речі візантійського, персидського і варварського походження? Вчені прийшли до висновку, що цей скарб збирався протягом довгого часу у вигляді подарунків від чужоземних правителів, під час війн або шляхом купівлі у інших народів. Стало зрозуміло, що він виявився в землі не випадково, а при похованні якоїсь видної особистості. У могилу були покладені найцінніші і улюблені речі. Таке багатство в той час могло належати тільки болгарам, які тоді жили в українському степу. Отже, це був хтось з їхніх володарів, а не представник ваварів, хозарів або слов'ян, як думали спочатку.

Виникало і ще одне питання: хто цей могутній володар? За його рішення взявся один із чільних німецьких археологів проф. Йоахім Вернер. Він вивчав усі відомі на той час відомості і встановив, що цим володарем міг бути лише хан Великої Болгарії. Ця держава охоплювало тоді значні землі по Дніпро, Дон і Дністер і його слід приймати як перше державне об'єднання болгар. Ще маленьким Кубрат потрапив до столиці Візантії Константинополя, куди відвіз його дядько Органа і де він прожив декілька років і добре познайомився з візантійською культурою і звичаями. Там він встановив дружні зв'язки з майбутнім імператором Іраклієм, що тривали до самої смерті Кубрата.

Повернувшись на батьківщину, Кубрат очолив боротьбу свого народу проти аварів і, коли вони були вигнані, створив до 630 року Велику Болгарію, якою правив майже 30 років. Після його смерті сини поховали хана з великими почестями. Через деякий час брати розділилися, а держава потрапила під владу хозарів.

При похованні у могилу померлого хана поклали два дорогих золотих сервізи по 12 судин кожен. За життя він використовував їх, пригощаючи своїх гостей і вищих сановників. Сервізи складалися з масивних келихів і глечиків для вина. Крім того, в могилу були покладені найдорожчий одяг володаря разом з різними прикрасами - браслетами, намистами, пряжками та аплікаціями для поясів, а також зброю. Серед них найбільше враження справляє меч. Передбачається, що цей меч та інші цінні речі хан отримав у подарунок від свого друга - візантійського імператора. У стародавніх джерелах зазначається, що він навіть проголосив Кубрата почесним патрицієм (самий вискокий візантійський титул після імператора). Прямим свідоцтвом цього служить масивна, більше 400 грамів золота патриціанська пряжка для пояса. Її хан-патрицій носив в особливо урочистих випадках разом з парадним мечем.

Часто задається питання, а чи вірну відповідь знайшли археологи щодо знайденого скарбу? На щастя, серед знахідок є найдостовірніші тому докази: три золотих кільця, на яких викарбувані монограми, що містять ім'я Кубрата. В одному з написів він навіть названий "почесним візантійським патрицієм".

На жаль, велика держава Кубрата після його смерті розпалося під сильним натиском хозар. П'ятеро синів хана розлучилися й вирушили в різні боки. Третій його син вирушив до Дунаю, де створив державу, яка стала продовженням традицій стародавньої Болгарії. Тільки йому, Аспаруху, вдалося продовжити на Балканському півострові батьківську справу. Перещепинський скарб - не звичайний золотий скарб. Його історичний заряд в тому, що він являє собою свідоцтво початкових років болгарської держави, і це робить його безцінним пам'ятником.

http://religions.unian.net/ukr/detail/8761