У церкві святої великомучениці Катерини (Sainte-Catherine), розташованої в центрі бельгійської столиці, в неділю, 8 січня, була здійснена остання Меса. Тепер її парафія буде скасована через свою малу чисельність і дефіцит бюджету, а сама базиліка буде десакралізувана і стане використовуватися для нерелігійних цілей. Влада Брюсселя планує перетворити цю красиву неоготичну будівлю в критий ринок овочів і фруктів, повідомляє KIPA-APIC.

Таке рішення було прийнято на превеликий жаль віруючих, які об'єдналися в асоціацію під назвою «Друзі Сент-Катрін» («Les Amis de Sainte-Catherine»). Проте, члени цієї асоціації, яка об'єднує різних брюссельських християн, як католиків-бельгійців, так і православних румунів (вони здійснюють богослужіння в одній з прибудов церкви), все ще сподіваються зберегти церкву в якості діючої.

З цією метою члени асоціації ініціювали збір підписів під петицією, який відбувається в он-лайн режимі в Інтернеті, а також на папері. До теперішнього часу зібрано вже близько 8 000 підписів на захист приреченого на закриття храму.

На інтернет-сайті бельгійського Радіо і телебачення Французької громади (Radio-télévision belge de la Communauté française, RTBF) П'єр Арго (Pierre Argaut), член асоціації «Друзі Сент-Катрін», стверджує, що епізод із закриттям церкви святої Катерини - далеко не поодинокий випадок подібного роду, який очікує Брюссель. Він зазначає, що багато інших брюссельських церков найближчим часом також можуть бути десакралізованими. За словами П'єра Арго, вже найближчим часом може бути закрито 40 з 110 нині діючих в бельгійській столиці церков.

Жан Кокероль (Jean Kockerols), вікарний єпископ архидієцезії Мехелена-Брюсселя, розмірковуючи про причини масового закриття церков в Бельгії, зазначає, що зниження числа практикуючих католиків - далеко не єдиний фактор, що сприяє процесу десакралізації храмів. За словами прелата, те що відбувається відображає набагато глибші процеси, що протікають сьогодні в європейському суспільстві. «Ми належимо до цивілізації, де Церква більше не займає домінуючого місця».

Єпископ Кокероль зазначає, що при вирішенні питання про майбутнє скасування церков слід виходити, перш за все, з міркувань пастирського піклування про віруючих. «Не існує єдиного рішення» цього питання, вважає прелат, який, однак, вважає, що можна сформулювати кілька основних принципів підходу до питання щодо десакралізації храмів, але в кожному конкретному випадку «буде завжди прийматися специфічне рішення».

Жан Кокероль сказав, що особисто він завжди виступає за збереження храмів, що мають багату історію і «символічне» значення, коли це можливо. Одним з виходів з положення єпископ вважає «часткову десакралізацію» тієї чи іншої церкви. Прелат також наполягає на діалозі з цивільними властями у випадках, коли колишній храм пропонують використовувати «недоречним» способом.

«Але вичікувати, думаючи, що ми повернемося до положення, яке існувало в минулому, це означає відчувати брак реалізму», - сказав єпископ Кокероль.

Рішення про перебудову церкви Сен-Катрін в Брюсселі у критий овочевий ринок, як зазначає єпископ Кокероль, було для Католицької Церкви «важким, делікатним і було прийнято не без труднощів». Але все ж, як зазначив прелат, прийняте рішення передбачає збереження в колишньому храмі культового простору, який, «звичайно, буде скромнішим, але дозволить відвідувачам зосередитися і знайти місце для відпочинку, тиші і зосередження».

«Майбутнє Сен-Катрін спонукає до загальних роздумів про всі церквах центру міста», - не без песимізму підсумував єпископ Кокероль.

Седмиця